Стаємо інформаційним військом. Як протидіяти російській дезінформації, документуючи воєнні злочини агресора

 
  • Тарас Зозулінський

Наприкінці вересня, генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що ОГП уже зафіксував понад 34 000 воєнних злочинів.

Ізюм, Буча, Ірпень. Вбивства мирних мешканців, обстріли та руйнування цивільних об'єктів.

 

Натомість, представники рф систематично запевняють світ, що нібито завдають ударів в Україні виключно по воєнних об’єктах. А російська армія начебто не катує та не вбиває мирних мешканців.

Такі повідомлення режиму путіна, активно підхоплюються російськими пропагандистами, коментаторами та воєнними блогерами.

Ця тактика є неодмінним інструментом в інформаційній війні. Адже її результат спрямований як на росіян, так і на мешканців інших країн світу. Мета – приховати воєнні злочини агресора. Та їх масштаб.

Тому українці повинні об’єднати свої зусилля в інформаційне військо, щоб протидіяти агресору.

З іншого боку, така діяльність, окрім розвінчання російської дезінформації, дозволить задокументувати воєнні злочини та притягнути у майбутньому винних осіб до відповідальності.

Окрім того, донесення правди, про вчинені воєнні злочини проти мирного населення та цивільних об’єктів – зміцнює політичні позиції України на міжнародній арені та зумовлює подальшу підтримку партнерами нашої держави.

 

І якщо не кожен може взяти зброю до рук, та піти безпосередньо на фронт, то точно кожен із нас, витрачаючи по кілька годин на день, тиждень, чи навіть місяць – в загальному результаті пришвидшить перемогу нашої країни.

 

Чому це важливо

 

Населення росії є зомбованим. З голубих екранів телевізорів їх накачують викривленим баченням світу.

І ставлення росіян до влади та війни можна змінити лише в одному випадку – донесенням правди.

Поряд із проведенням у рф мобілізації, це в рази збільшить протестні настрої в країні агресора.

Теж саме стосується і тої частини населення європейських країн, яка є проросійською. Фіксація та оприлюднення воєнних злочинів рф буде тим каталізатором, який зможе перетягнути їх на бік України.

 

Спростовуємо дезінформацію стосовно воєнних злочинів проти мирного населення

 

В даному контексті, для нас є вкрай важливими вразливі категорії населення: одинокі жінки, люди похилого віку, особи з інвалідністю.

Саме по ним потрібно в першу чергу моніторити ситуацію в країні. Адже злочини проти такої категорії викликають у людей найбільше обурення.

Окрім фото та відео безпосередньо із місць скоєння злочинів, основним їх доказом є свідчення людей.

Тож, на першому етапі нам потрібно розшукати потерпілих осіб, або свідків злочинів.

У містах на Заході та в Центрі України є створена велика кількість модульних містечок, де компактно проживають тимчасово переселені особи.

Це власне і є наші герої – потерпілі та свідки.

У кожному модульному містечку є керівник – комендант. Тож із гарячої лінії міста, чи сайту або соцмереж органів влади даного населеного пункту, ми можемо дізнатися контакти коменданта. Чи інших найбільш активних мешканців модульних містечок.

Якщо ви обмежені у часі, то документувати воєнні злочини можна і телефоном, і перепискою, і онлайн – до прикладу в Zoom.

Шукати героїв ми можемо і у профільних групах в соцмережах. Наші свідки та потерпілі не обов’язкомо повинні на сьогодні мешкати в Україні. Ми можемо опитувати і осіб, що втекли від війни в інші країни.

Таокж, значна кількість тимчасово переселених осіб, зокрема у Львівській області мешкають у гуртожитках, колишніх санаторіях, при церквах.

І отримавши контакти одного із них, ми можемо через нього зв’язатися й з іншими людьми.

І звичайно, медичні установи.

Якщо особи можуть розповісти про порушення прав людини; руйнування будинків і квартир через обстріли; незаконне заволодіння майном; катування; зґвалтування; вбивства мирних жителів, руйнування медичної інфраструктури – це наші герої.

Шукати докази епізодів воєнних злочинів ми повинні відповідно до українського та міжнародного законодавства.

 

Так, згідно Римського статуту Міжнародного кримінального суду до воєнних злочинів, зокрема відносяться:

Умисне вбивство цивільної людини (стрілецька зброя, обстріл тощо);

Умисне тілесне ушкодження цивільної людини; 

Насильницьке зникнення людини;

Катування та нелюдське поводження із цивільними чи військовими;

Напад на цивільний об’єкт;

Знищення або пошкодження майна;

Екологічна катастрофа внаслідок обстрілу; 

Пошкодження чи знищення історичних пам’яток, лікарень, релігійних споруд, закладів освіти, науки, мистецтва;

Пограбування захопленого населеного пункту;

Застосування хімічної зброї, у тому числі, фосфорних бомб;

Застосування зброї, яка призводить до надмірних ушкоджень або невибіркових страждань людей, чи веде до невибіркових руйнувань, чи заборонена міжнародними угодами; 

Перешкоджання гуманітарним місіям у доставці води та їжі, знищення припасів їжі та питної води.

 

Отже, знаючи перелік дій, які підпадають під трактування воєнних злочинів, відповідно, ми проводимо розмову / переписку із свідками / потерпілими – згідно із цими пунктами.

 

Схема інтерв’ю із особою може бути такою:

 

  1. Короткі відомості про особу;
  2. Якими були дні війни перед евакуацією людини;
  3. Чи стикалася особа з подіями, в яких вона бачила злочинні дії проти таких же цивільних осіб;
  4. Чи була особа свідком обстрілів, поранень, зґвалтувань, вбивств мирних жителів;
  5. Чи була особа свідком руйнування цивільних об'єктів та інфраструктури:
  6. Чи була особа свідком застосування зброї, яка призвела до надмірних ушкоджень чи невибіркових страждань людей – або призвела до невибіркового знищення – або забороненої міжнародними угодами – системи «Град», «Смерч», фосфорні бомби;
  7. Чи була особа свідком перешкоджання гуманітарним місіям у доставці води та їжі, знищення запасів їжі та питної води;
  8. Чи була особа свідком пошкодження чи руйнування лікарень, закладів освіти, науки, мистецтва.

 

Війна в Україні та злочини проти довкілля. Збираємо докази екологічної шкоди

 

Як я згадував вище, окремою, є категорія воєнних злочинів у екологічній сфері. За даними Рахункової палати, довкіллю України завдано збитків на понад 1,35 трлн гривень.

Станом на сьогодні зафіксовано понад 2000 випадків екологічної шкоди.

Як фіксуємо? Ось приклади можливих тем:

 

1. У зоні активних бойових дій опинилися хімічно-промислові та металургійні заводи, нафтобази, склади з небезпечними відходами.

Багато з цих об'єктів пошкоджено чи повністю зруйновано.

Так, за час обстрілів, тільки нафтопродуктів згоріло понад 680 тисяч тонн.

Нам потрібно показати, яку це несе реальну загрозу для природного середовища не лише України, а й росії, білорусі та усього світу.

До чого це призводить – адже відомо, що в довкілля потрапило багато токсичних викидів, які потім випадають у вигляді токсичних дощів.

Ми можемо взяти якийсь один конкретний об’єкт – до прикладу нафтобазу. Еколога – експерта, який нам пояснить причинно-наслідковий зв’язок. І уже маємо готовий зафіксований доказ.

 

2. Пошкодження газових об'єктів. Це створює небезпеку потрапляння газу під високим тиском у навколишнє середовище, що призводить до пожеж.

Ми можемо дослідити нещодавні пожежі в Одеській області.

Або пожежі у Київській області. Коли через повітр’я, Київ увійшов у рейтинг найбільш забруднених міст світу.

За оцінками міністерства екології, збитки за забруднення повітря, спричиненого російською війною проти України, наразі становить близько 25 млрд євро.

Лише за сім місяців війни в атмосферу було викинуто 31 млн тонн вуглецю.

Сімдесят дев’ять мільйонів тонн парникових викидів може бути вироблено у ході відновлення інфраструктури та будівель, зруйнованих російськими окупантами.

І нам треба показати, як і тридцять один мільйон тонн вуглецю, і ще сімдесят дев’ять мільйонів тонн – вплинуть на екологію тої ж росії, чи до прикладу Угорщини.

 

3. П'ята частина заповідних територій в Україні знаходиться під загрозою знищення. Про це міністр екології Руслан Стрілець заявив на слуханнях в Парламенті ЄС в Страсбурзі.

За даними еко активістів, 23 тисячі га лісу були спалені ракетами чи снарядами. А загалом постраждало понад 3 млн га лісів.

Сотні тисяч диких тварин в Україні знищено.

 

4. Російські ракети та міни не лише загрожують цивільним, а й шкодять екології Чорного та Азовського морів.

Розриваючись під час падіння, ці ракети завдають значну шкоду живим ресурсам та життю в морі.

 

5. Ми можемо описати свідоме руйнування очисних споруд, про завдання шкоди ґрунтам.

 

Медична інфраструктура – під особливим прицілом агресора

 

Мета російських терористів є очевидною — паралізувати надання лікарської допомоги українцям.

За інформацією Міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко, лише за шість місяців повномасштабного вторгнення,

“817 закладів, об’єктів охорони здоров’я пошкоджено ворожими снарядами. Можна сказати, ці лікарні виведені із технологічного процесу. 122 заклади було зруйновано вщент і вони відновленню не підлягають. На їх місці потрібно будувати нові заклади.

Якщо оцінювати в коштах, то на відновлення пошкоджених закладів, на відновлення до того стану, в якому вони були до початку війни уже потрібно 35 мільярдів 808 мільйонів. 

Для того, щоб відбудувати 122 зруйнованих об’єкти охорони здоров’я, потрібно 15 мільярдів 220 мільйонів " - резюмує Віктор Ляшко.

 

Тому наше завдання - показати російському населенню справжні масштаби руйнувань лікарень, поліклінік, аптек, авто швидкої допомоги, вбивства хворих та медиків. Це дозволить в певній мірі - частково - перевернути ставлення у рф до війни.

Ми можемо знову розповісти про те, як у березні 2022 року, російські винищувачі розбомбили у Маріуполі дитячу лікарню №3 та пологовий будинок міста. Про десятки потерпілих, смерть вагітних та дітей.

Як рф обстріляла ракетами психіатричну лікарню у Миколаєві. Чи лікарню у Баштанці цієї ж області.

Про те, як обстріли з “Ураганів” лікарні в Рубіжному та Лимані.

Ми повинні донести до зомбованого населення рф, як з артилерії били по лікарні Сєвєродонецька. Де на той час лежало 50 важко хворих. Цивільних хворих.

За інформацією Міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко, лише за шість місяців повномасштабного вторгнення,

“14 медичних працівників вбито, і 48 поранено. Це тих медичних працівників, по яких в нас є офіційна статистика і по яких пройшли офіційні дані.

85 автомобілів цивільної медичної допомоги, яка працює за викликом «103» було зруйновано і виведено з маршруту.

105 автомобілів було захоплено, і їх доля нам не відома.

481 аптеку було пошкоджено, і 43 зруйновано вщент.”

 

Рак. Як впливає російська агресія на хворих та лікарів

 

А ще, скоріш за все, на російських онкохворих, особливо тих, яким необхідна променева терапія, напевне, вплине інформація про те, що їх армія робить з українськими онкоцентрами.

Про обстріл Чернігівського медичного центру сучасної онкології, зруйнований комп’ютерний томограф та лінійний прискорювач.

Про обстріли Миколаївського обласного центру онкології, радіологічного корпусу, та операційної – у вікна якої прилетів касетний снаряд.

А ще для самих російських лікарів - онкологів багато чого у сприйнятті та ставленні до війни зможе змінити  історія  Маріупольського онкологічного диспансеру. Та руйнування цієї клініки не лише ракетами, а й скиданням авіаційної бомби.

 

… Інформацію про воєнні злочини, злочини проти людяності, інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, ми можемо поширювати через усі можливі соціальні мережі.

Інформаційну  кампанію, спрямовану на протидію дезінформації та російській воєнній пропаганді може вести кожен. Справа за нами!

 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».