Сексуальні рабині з України

 
  • Тарас Зозулінський

Коли в кімнату увійшла чергова група чоловіків, дівчина, зневірилася, і вистрибнула голою з вікна третього поверху. Вона повзла проїжджою частиною. Викликана свідками поліція відвезла потерпілу до психіатричної лікарні, де лікарі й почули жахливу історію українки про сексуальне рабство, побиття, знущання електрошокерами та спеціальні «мочалка», що дозволяють обслуговувати клієнтів навіть у період менструації. Через місяць після лікування дівчину депортували додому. Тим часом, підпільний бордель продовжує працювати й досі.

Це одна з багатьох історій сексуальних рабинь, яка звучить дуже страшно тільки для того, хто ніколи не з цим не стикався. Насправді ж, це лише суворі будні величезного ринку торгівлі людьми, одним із лідерів якого цілком можна називати і Україну, де організовані злочинні угруповання, які займаються цим непростим бізнесом, почуваються цілком вільно. Особливо на тлі світової пандемії, коли і без того невеликий ринок праці практично зійшов нанівець, залишивши без роботи величезну кількість людей. У тому числі молодих українок, які активніше потягнулися у пошуках роботи за кордон.

 

(Графіка МОМ)

Ідея цього розслідування народилася кілька місяців тому, коли автор лежав у лікарні, де в одному відділенні з ним проходила лікування молода дівчина сімнадцяти років модельної зовнішності. Красуня щиро збиралася після лікування поїхати до Китаю на заробітки. А на всі розповіді про ризик, можливе рабство і торгівлю людьми, посміхаючись, відповідала, що це все в далекому минулому.


У ході нашого розслідування було проаналізовано сотні кримінальних справ та судових рішень, розглянуто злочини, що відбулися останні кілька років та виявлено систему роботи ринку торгівлі сексуальними рабинями, схеми якого налагоджені та незмінні. Чому? Та тому, що немає жодного покарання. З кількох сотень кримінальних справ, керівники та власники кримінальних каналів покарані лише у 3% випадків. В інших випадках, покарання зазнавала лише низова кримінальна ланка: вербувальники та перевізники.


(Графіка МОМ)


Враховуючи небезпеку для героїв нашого розслідування, їх імена було змінено, а деякі факти та аргументи редакція взагалі вирішила не публікувати. Адже дівчата бояться помсти злочинців.

 

В Стамбул для сексу

«Під час прибуття до Стамбула дівчат зустрічає Мамед, який перевозить їх до готелю «Перінтос» і повідомляє, що вони продані і повинні погасити свій борг, надаючи послуги з продажу тіла безкоштовно. Щоб запобігти втечі, Мамед забирає їх документи, спостерігає за ними, із своїм помічником на ім'я Кемаль, позбавляючи жертв можливості вільно пересуватися та організовувати увесь процес надання ними сексуальних послуг.» - розповідає Людмила із Полтави.

Йдеться про Стамбул тому, що безумовним лідером із сексуального рабства не лише українських, а й у принципі слов'янських жінок, звичайно ж є Туреччина. Попит на дівчат тут не залежить від сезону, а в кримінальних справах найчастіше згадуються той же Стамбул, Анкара, Кемер, Анталья, Кумбургаз, Манавгат і Мармаріс.


«Торгівля людьми: пояснення експерта»
18 жовтня – європейський День боротьби із торгівлею людьми. За інформацією Нацполіції, за перше півріччя 2021 року виявлено 130 фактів, близько 100 кримінальних проваджень зазначеної категорії направлено до суду. Переважна більшість виявлених випадків пов'язана із залученням у злочинну діяльність, на другому та третьому місці – трудова та сексуальна експлуатація громадян.


Але не єдиною материковою Туреччиною живе сучасний работоргівець. З тим же успіхом дівчат «продають» і в мусульманський Кіпр: Нікосія, Ларнака, Еркан, Лімассол – величезний туристичний потік справно породжує чималий попит на «гру та секс», що йдуть по тіньовому боці економіки пліч-о-пліч. Прикладом цілком може бути нічний клуб «НАNЕDAN» у Нікосії, який також функціонує як казино.


Вісімнадцятирічній Ользі зі Львова, яка їхала до Стамбула разом із подругою на обіцяну роботу офіціанткою та прибиральницею магазину, зрештою пощастило. Вона змогла втекти і звернутися до поліції. Допоміг один із постійних клієнтів, які користувався її послугами. Проте це вдалося не з першого разу. Наївна дівчина потрапила в сексуальне рабство відразу на виході з аеропорту, де молодий турок, що зустрів її, дав чітко зрозуміти, що поки не відпрацює гроші, витрачені на її покупку - доведеться займатися проституцією.

Ця історія чудово ілюструє один з ключових методів, які використовуються сучасними работоргівцями – боргова кабала, в яку дівчата потрапляють ще на батьківщині, оформляючи в борг документи та купуючи на позикові кошти одяг та квитки на літак. Злочинці не тільки не проти позичити кошти, але навіть наполягають на цьому. Проте, вся щедрість «роботодавця» закінчується відразу після прильоту, коли рабиння оголошують значну суму боргу, а разі відмови від його сплати погрожують фізичною розправою. Причому не тільки їй самій, а й родичам, що залишилися на батьківщині.
 


Звичайно, можна спробувати і відмовитися, як, наприклад, Уляна з Харківської області, яка приїхала на роботу офіціанткою, але після спілкування з подругами по нещастю в квартирі, куди її привезли – зрозуміла, що доведеться займатися проституцією.


Свою відмову Уляна щедро приправила скандалом, після якого її банально відвезли до однієї з офісних будівель. Тут, у непримітному кабінеті, сутенер отримав за неї чималу суму грошей. Уляні раптово стало погано і вона знепритомніла.


Дівчина прийшла до тями через якийсь час від того, що її поливали холодною водою зі шланга. Повністю роздягнена, із синцями на руках. У кімнаті були незнайомі турки, один із яких зробив їй якийсь укол, попередньо ще кілька разів ударивши.


Але ця історія із відносно щасливим кінцем. Уляні таки вдалося врятуватися, пройшовши тюремне ув'язнення в Туреччині та психіатричну госпіталізацію в Україні. Вже вдома її зустріли співробітники Міжнародної організації з міграції, і помістили в реабілітаційний центр, де вона і проходила лікування.
 

 

 

Азіатське сексуальне рабство

Джакарта – столиця Індонезії, місто з більш ніж десятимільйонним офіційним населенням. Однак ці дані цілком можна вважати суттєво заниженими. За різними оцінками, сюди стікаються близько 4 мільйонів туристів щорічно. І одним з пояснень такого попиту можна назвати секс-тури.


Одним з найвідоміших клубів столиці, в якому можна відчути всю красу продажного кохання називають «Маліоборо». У мережі легко можна знайти численні оголошення цього закладу, згідно з якими клубу постійно потрібні танцюристки та дівчата для консумації – знайомства з клієнтами та їх стимуляції витрати гроші у закладі. Відсоток від витраченої гостем суми дівчина отримує як гонорар. Саме ця робота і є тим гачком, на який чіпляються молоді дівчата.
 

 

На вигляд нешкідлива робота, яка не передбачає нічого, крім використання чарівності, насправді виявляється сексуальним рабством. Причому цей механізм з консумацією поширений не тільки в Індонезії. Куди б не приїхала дівчина на такі заробітки: в ОАЕ, Ліван, Камбоджу, Китай чи Індонезію – нічого, крім сексуального рабства, їй не світить.

Крім інтернет мережі та оголошень про роботу, в Україні працюють і вербувальники, які залучають молодь обіцянками легкого та відносно простого заробітку. І найстрашніше у всьому цьому те, що поліція просто безсила: на місці затриманих «зазивал» одразу з'являються нові, а співробітники правоохоронних органів Джакарти не реагують на жодні запити українських колег.


(Графіка МОМ)


До речі, вербувальники не лише знаходять дівчат, а й залучають їх до злочинної діяльності. Так, в одній із кримінальних справ є докази того, що жертвам обіцяли безкоштовний переліт до ОАЕ, якщо вони знайдуть подруг для поїздки на тих же умовах.
 

 

Організатор зустрічає жінок в аеропорту та відвозить до клубу, де на нього чекає спільник. Зрештою селять у будинок, неподалік клубу. Номер без вікон, який заборонено залишати. Це двоповерхова будівля, яка цілодобово охороняється і де мешкає велика кількість дівчат з усього світу. Всі пересування клубом та його територією суворо контролюються охоронцями. І звичайно ж, роботою є проституція, а якщо відмовишся, то на батьківщину вже ніколи не потрапиш, тому що, за словами одного з адміністраторів клубу, особливо непокірних з нетерпінням чекають работоргівці Бангкока, звідки повернутись живою неможливо, - розповіла Оксана з Київської області.


Незважаючи на небезпеку, через своїх постійних клієнтів дівчата все ж таки змогли написати кілька звернень до української поліції та дипломатичних установ. Але це не спрацювало. Під час перевірок клубу, коли індонезійські поліцейські та працівники посольства України в Джакарті приїхали забрати дівчат та повернути в Україну, власник «Маліоборо» просто наказав сховати дівчат.


Незважаючи на сюрреалізм того, що відбувається, особливо для свідомості сучасної людини, таке відбувається не тільки в Джакарті. У столиці Лівану - Бейруті, також є відомий на всю Азію нічний клуб "Mega Night Club Swing", який активно продовжує наймати дівчат з усього світу. Офіційно – для художньої програми, а насправді – у сексуальне рабство.
 

 

Работоргівля не оминула і Європу. Так, розважальний клуб «Бодега» у Польщі, виплачує рекрутерам у середньому по 1300 доларів за українську дівчину. Саме сюди приїхала працювати офіціанткою Валентина із Іваново-Франківської області. Іншим майбутнім рабиням пропонували роботу у сільському господарстві. До речі, всі дані про нелегальні європейські борделі, які редакція змогла отримати в ході розслідування, звичайно ж, направлені до поліцейської служби Євросоюзу – Європолу.

Сотні тисяч рабів

Нині Україна, яка вже багато років поспіль є постачальником людського матеріалу, посідає 49-те місце зі 167 країн у рейтингу поширеності сучасного рабства, в якому сьогодні живуть 681 тисяча українців.


За словами президента громадської організації «Ла Страда-Україна», торгівля людьми залишається одним з найприбутковіших напрямків кримінального бізнесу, що швидко розвивається. Щорічний глобальний прибуток кримінального сектора у цій сфері, за різними даними, становить від $5 до $7 млрд на рік.

(Графіка МОМ)


Згідно зі звітом Держдепартаменту США від 20.06.2019 р., Україна класифікується як країна другої категорії за кількістю проданих людей. А це означає, що жертвою работоргівців може стати будь-хто, незалежно від статі, віку та соціального становища.


«Торгівля людьми: як не потрапити в рабство»

30 липня – у світі відзначають День протидії торгівлі людьми. Ця проблема залишається актуальною навіть у ХХІ столітті. У зв'язку з важкою соціальною та економічною ситуацією дедалі більше українців виїжджає за кордон у пошуках кращої долі. Там, за межами рідної країни, вони найчастіше стають наживою для торговців.


Але навіть ці цифри дуже занижені. Насправді ринок работоргівлі українськими дівчатами набагато вищий. Простежити реальний обсяг неможливо — адже жертви здебільшого не звертаються до поліції.

 

 

Звичайно ж, насамперед у категорію ризику потрапляють незаміжні дівчата, матері-одиначки, сироти, вихідці з дитячих будинків та незаможні. Але останнім часом спостерігається тенденція до поступового збільшення випадків викрадення цілком самодостатніх людей.


Авторам вдалося «розглянути» та задокументувати найпоширеніші злочинні схеми работоргівлі, але історія продовжується. Українські правоохоронці діють дуже слабо, і через деякий час на місце одного злочинця приходить інший: позитивних змін поки що, на жаль, не видно.


За нашими підрахунками, в Україні на сьогоднішній день у розшуку за статтею 149 Кримінального Кодексу України — лише 61 злочинець. Ось їхні фото — можливо вам відомий хтось із фігурантів — тоді ви можете зателефонувати до поліції.

А все – у методах роботи українських поліцій. У гонитві за статистикою та розкриття справ, правоохоронці якщо і затримують — то нижча ланка.


Так, однією з найстаріших форм цієї схеми можна вважати вуличну проституцію, яка не потребує значних вкладень на облаштування борделів. Дівчата знаходять своїх клієнтів на вулиці, а обслуговують у безлюдних місцях чи автомобілях.


Одним із організаторів такої «вуличної торгівлі», якого вдалося виявити українським правоохоронцям, став громадянин Болгарії Асан, уродженець села Корітен Крушарського району Варненської області.
 

 

Спритний болгарин, який організував сексуальну експлуатацію українських жінок на трасах Варшави, оригінальністю не вирізнявся. Надаючи позички для виїзду за кордон, сутенер заганяв дівчат у боргову кабалу, а після прибуття до Варшави забирав документи та погрожував фізичною розправою, змушуючи їх займатися проституцією в районі Варшавської об'їзної дороги.


Українська поліція надала болгарським колегам усі дані, оголосивши його у міжнародний розшук і Асан навіть був затриманий у рідній Болгарії. Однак, наступного дня звільнений з-під варти з аргументацією, що у відповідності до Європейської конвенції про видачу правопорушників, особи, які є болгарськими громадянами не видаватимуться для кримінального переслідування. Кримінальні провадження українських правоохоронців було припинено, як і всі оперативно-розшукові заходи.


Ще однією причиною від'їзду на заробітки стають кредити. Работоргівці отримують доступ до кредитних історій та через інтернет шукають дівчат із боргами перед банками, пропонуючи їм способи щодо швидкого та легкого погашення боргових зобов'язань. Саме на такий гачок потрапила і Віолетта з Одеси, яка отримала пропозицію на роботу у Франції та Італії. А разом з Віолеттою знайшли ще 10 жертв тих же вербувальників.


Приблизно так само молоді дівчата їдуть і в обітований Ізраїль. Рекрутери пропонують їм високооплачувану роботу барменів, танцюристів і офіціантів, забезпечують переліт і «зустріч» в аеропорту.


Під час розслідування авторам вдалося встановити, що для виготовлення документів злочинці використовують медичну клініку «Global Medical Organization», яка надавала виклики на роботу, а також копії договорів оренди на вулиці Бен-Гуріон 138-1306 у Бат Ян.


Популярні українські дівчата і у Польщі та Чехії. Так, багато років на околиці міста Костшин-над-Одром, на вулиці Горжувська, працював нічний клуб «Міленіум», який «здали» польським правоохоронцям українські сутенери-конкуренти. Його власник на допиті в прокуратурі визнав, що багато років «наймав» дівчат зі Східної Європи: «Я не контролював, що вони роблять у неробочий час. Вони могли робити все, що хотіли», - цитують його німецькі ЗМІ.


Ті самі дівчата зі Східної Європи розповідали, що приміщення «Міленіуму» було триповерховим, а його територія обгороджена парканом із металевими воротами на клямках. При відкритті воріт лунав сигнал, і поки гостя зустрічала хостес, дівчата, що працюють, спускалися в бар. На території клубу був невеликий сквер, басейн, джакузі та сауна.


На першому поверсі «Міленіуму» було розташовано дві кімнати, де жив сам власник, а за ними знаходилися кухня, кімната для барменів, склад для товарів та гараж. Крім того, там же знаходився і бар, вхід до якого здійснювався з вулиці та кухні – саме звідти до клубу потрапляли і дівчата, які там працюють. На другому поверсі закладу розташовувалися шість кімнат, де дівчата мешкали і куди приводили клієнтів.


Заклад не простоював навіть тоді, коли в жінок розпочиналися "місячні". А щоб усунути незручності для клієнтів, "співробітниць" змушували вагінально вводити спеціальні мочалки. Причому коли спеціальних не було – не гидували і звичайними душовими, які просто обрізалися до потрібного розміру.


58-річний Лех П. – власник «Міленіуму» – був засуджений умовно, а зараз відкрив нові нічні клуби – борделі. Тепер він володіє готелем і клубом «Simone» у Нижньому Осинові, де не має відбою від клієнтів, адже розташований він недалеко від прикордонного переходу Хоенвутцен. А будь-який адміністратор клубу чи готелю розповість перевіряючим органам, що українки офіційно зареєстровані як прибиральниці чи офіціантки.


Не вдалося оглянути туристичні пам'ятки українським дівчатам і в Чехії. Одна з жертв розповідає, що «роботодавець» практично затягнув її у двоповерхову будівлю на горі Святого Себастьяна у Хомотові, де не було жодних рекламних вивісок та розпізнавальних знаків. Усередині будинку вона піднялася на другий поверх і вибрала кімнату. Пізніше дівчата, які вже знаходилися в цьому будинку на той час, розповіли про особливості роботи з надання сексуальних послуг. Робочий день тривав із 5 вечора до 5 ранку. Усі «працівниці» у приміщенні. Клієнт вибирав дівчину, а гроші за неї віддавалися бармену і тільки після цього вони піднімалися до кімнати для сексуальних втіх.

Сонячні Сейшели і канали секс-індустрії

На жаль, українські жінки популярні далеко за межами континентальної Європи. Так, Олені з Луганської області запропонували поїхати на Сейшельські Острови як хостес. У групі з іншими дівчатами вона вирушила на острів Мае, де перебуваючи у безвихідному становищі, в чужій країні, без засобів для існування та можливості відстоювати свої особисті права, вони були змушені надавати платні сексуальні послуги.

У ході розслідування авторам вдалося виявити основні канали “поставок” для секс-індустрії:

  • Хмельницький канал – молодих жінок відправляють до готельно-ресторанного комплексу «Олмід» у Слубіце, Польща;

  • Грецький канал – проходить через готель Intercontinental в Афінах, де дівчата надають сексуальні послуги;

  • Чеський канал – дівчат відвозять до селища Фольмава, Чехія. Де вони “переходять” до власників нічного клубу «Палм Біч»;
  • Ужгородський канал – у нічному клубі «LouLou Kabaret» у Кошиці, Словацька Республіка – використання в секс-індустрії та проституції;
  • Ще один Чеський канал — до села Бабілон у Домажліцькому районі Чехії, де дівчат передають власнику нічного клубу «Нон-Стоп».

    У нічному клубі «Нон-Стоп» двері взагалі зачиняються на ключ, а дівчата навіть не мають права виходити за межі кімнати:
  •  

«Одного разу ми пішли гуляти на заправку. Дівчат було 5-6. Помічник господаря клубу спав. Ми пішли купити їжу і до річки. Після цього, нас оштрафували на 300 євро і не годували три дні. Одна з дівчат втекла з клубу, її швидко знайшов господар і добряче побив.»

 

В цьому випадку, як і в багатьох інших, вербувальники з України самі в минулому були жертвами торгівлі людьми і колись піддавалися сексуальній експлуатації. Що не рідкість в останні роки.
 

 

 

Вбивство бандита

Незважаючи на неузгодженість дій правоохоронних органів різних країн, іноді спільна робота таки виходить продуктивною та ефективною. Так, наприклад, сталося в історії із борделем «Аляска» у Жешові.


Українська поліція змогла затримати двох організаторів постачання живих рабинь до Європи і справа навіть дійшла до суду. Работоргівці отримали великі тюремні терміни – 8,5 та 9 років. А все тому, що не гидували продавати в рабство навіть неповнолітніх дітей.

Водночас у Польщі був засуджений і власник готелю «Аляска». Але йому пощастило більше, і він відбувся лише 2,5 роками позбавлення волі, незважаючи на постійні знущання з молодих рабинь та їх систематичне побиття.


За заявою дирекції готелю, поліцейських на них «натравило» конкуруюче угрупування, на чолі із двома братами - українцями, які цілком успішно захопили частку ринку, що звільнилася після закриття «Аляски».


Власником накритих поліцією закладів виявився боксер Dawid Kostecki, який після затримання дає свідчення на керівництво правоохоронних органів та спецслужб, звинувачуючи їх у тому, що без сторонньої допомоги його українські конкуренти не змогли б провернути таку операцію.


Крім того, Костецький планував розповісти про факт відеофіксації клієнтів борделів конкурентів, проте до цього не дійшло. Затриманого знайшли повішеним у камері польської в'язниці.


- Подібні справи практично неможливо довести, навіть якщо затримано сутенера. Має бути свідчення про те, що останній брав гроші. Крім того, проблема полягає і в транскордонності такого бізнесу, а перевізники і вербувальники, що "попадаються", не здають організаторів і керівників, які, як правило, знаходяться зовсім не в Україні, – пояснює один з авторитетних і досвідчених у таки справах український суддя.

 


(Графіка МОМ)


Розповідати про работоргівлю можна ще багато і довго, і вмістити це в один матеріал просто неможливо. Тим більше, що торгівля людьми це не лише про примусовий секс. Крім цього є ще й ринок жебраків, трудова експлуатація та торгівля органами. І все це ми обов'язково розповімо вам у наступних матеріалах.

04.01.2022

*** Розслідування проведено з використанням аналітичної системи -  YouControl

*** Матеріал підготовано спільно із NewsPrice