Сумська династія Криворізької зони: Терпила, ты ещё на меня заяву напиши

Новому Міністру юстиції Денису Маслову, напевне, треба починати запровадження фіксації кількості тілесних ушкоджень, які отримують працівники місць позбавлення волі. Бо по засуджених така статистика ведеться, а по самих тюремниках ні. Тож пора починати. Із графою у табличці, хто із начальства та як, такі епізоди покриває.

- Я сиджу не один рік, маю знайомих на багатьох зонах - каже один із засуджених Криворізької виправної колонії № 80. – Але із такими комедіями ще не стикався, щоб ходили історії про те, що керівник бив підлеглого, за відмову виконувати незаконні дії. Ми по сьогодні сміємося із такого сценарію. –

Опер Іван Дядюшка був побитий на початку червня цього року. За однією із версій, на нараді його поставили перед фактом, що він повинен заводити оперативно-розшукову справу. Співробітник про це почув вперше, тож пішов з’ясувати ситуацію до в.о. начальника оперативної частини Дмитра Гребенюка.

(Дмитро Гребенюк. Фото з messenger) 

За тією ж версією, у кабінеті Гребенюка його підлеглий дізнався, що керівник подав від його імені запит на заведення ОРС, без його відома. А на свої заперечення дістав кілька ударів по обличчю.

Свідки із числа співробітників бачили, із якими зсадинами та слідами крові Дядюшка красувався того ранку в колонії.

За територією зони ряд співробітників стали свідками красномовної розмови на підвищених тонах.

- Терпила, ты еще на меня заяву напиши, - кричав Гребенюк. – А в чём я не прав?!

Дядюшка до правоохоронців таки звернувся, відомості були внесені в ЄРДР, ДБР розпочало досудове розслідування за перевищення влади/службових повноважень працівником правоохоронного органу.

Із службовою перевіркою в колонію приїхав сам перший заступник начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Олексій Степанюк.

Відразу хочеться згадати селекторну нараду, кілька місячної давнини, у Південно-Східному МРУ з ПВКП МЮ. Тоді на представленні колективу та керівникам підпорядкованих установ, Олексій Степанюк підкреслив готовність до повної самовіддачі задля зміцнення законності та правопорядку.

Читачів напевне не здивує, що службовою перевіркою ніякого там побиття підтверджено не було.

І боронь Боже, щоб хтось на свідків тиснув. Ну не міг же ж пан Степанюк викликавши до себе одного із свідків, опера Олександра Охова, сказати йому десь таке:

- Ти не ту сторону вибрав, звільняйся, або будемо звільняти по “статті”. -

І не міг же ж чинити тиск на свідків особисто начальник установи Олександр Бубенець. Та де ж таке можливо, щоб “господар” колонії на нараді міг сказати підлеглим, щось на кшталт:

- Прийде час нараховувати премії, добре подумайте, щоб вам їх внутрішня безпека не нараховувала, якій ви свідчення даватимете. -

І звичайно в ході якихось там перевірок не підтвердиться, що Дмитро Гребенюк викликав до себе численну кількість засуджених.

Тим же в’язням ще в колонії сидіти і сидіти. Та й де ж можна на тодішнього керівника опер частини наговорювати, що він міг наказувати засудженим, із посиланням, що то погоджено з начальством, щоб в’язні покази неправдиві давали. Мовляв, не бачили, як Дядюшка до нього заходив в кабінет, і взагалі не бачили в той день на обличчі оперативника слідів побиття.

Судіть самі, то ж ідеальний сценарій – опер сам собі обличчя набив, щоб звести наклеп на безпосереднього начальника.

А те що, по роботі ключового свідка Охова провели службове розслідування та організували йому “неповну відповідність” посаді, то так, співпадіння.

Як і те, що поки побитий Дядюшка був на лікарняному, службове розслідування провели і по ньому. Причепилися до не правильного оформлення документів, знайшли непідшиті особові справи. Також зклепали “неповне службове відношення”.

“Корону на себя одел человек”

В результаті, службова перевірка міжрегіонального управління, курована Олексієм Степанюком жодного факту побиття не підтвердила. Незважаючи на це, у ДБР досудове розслідування таки триває.

До слова, за Дмитром Гребенюком темні історії по “п’ятах ходять”. Нещодавно в колонію приїхав засуджений військовий Є.. Зайшла йому посилка. А там 3 000 доларів. Купюрами по 100. Скандал був. Співробітниці відділу нагляду і безпеки розпакували посилку, викликали оперативників. Було складено матеріали.

Якщо б той засуджений підписався під заявою, що от панічно боюся тюрми, хочу  повернутися назад воювати. Гребенюк мені особисто “розказав”. Мовляв, у тебе ж є гроші, бойові виплати. 3000 доларів – і спокійно посидиш собі. Мене перевели на 16-е відділення, де тримають в’язнів, що співпрацюють з адміністрацією...

Якщо б він таке підписав, то мав би Дмитро Гребенюк гарантовано за плечі кримінал.

Але не підписав. А офіційно повідомив інше. І версія колонії така, що ті гроші випадково у посилку були покладені. І все на зоні оформили так, що ті гроші повернули відправникам назад.

А те що поголос пішов, що Дмитро Гребенюк ті 3000 зелених забрав і з керівництвом розділив, як до справи пришиєш? А ніяк – невже наговорюють то все на чесного тюремника?

(Дмитро Гребенюк. Фото з Facebook)

І не перший раз наговорюють на чоловіка. Ну не міг же Дмитро Гребенюк, на початку літа, під час тотальних загальних обшуків у колонії, з одного місця-тайника вигребти і забрати шість телефонів засуджених. А потім назад по 6 тисяч ці телефони від-продати в’язням.

Заяви є? Заяв нема. Невже знову наговорюють на чесного тюремника?

Просто якусь дискредитаційну кампанію на колегу запустили. І ще одну історію. Ну не міг же Дмитро Гребенюк брати плату зі “своїх зеків” за телефони. А коли було відомо, що хтось приїде із міжрегіонального управління із перевірками чи плануються обшуки, у засуджених телефони збирати і ховати у себе в кабінеті. Та за кожен такий телефон в місяць отримувати фіксована плату – 1.5-2 тисячі.

Заяви є? Заяв нема. І що, знову наговорюють на чесного тюремника?

Одним із пояснень описаних подій може бути те, що Дмитра Гребенюка “підтягнув” до себе в команду “сумський клан”, який зайшов на Криворізьку зону. І не тільки в цю колонію – а й в Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань.

Новий лідер – новий етап розвитку

Якщо полковник внутрішньої служби Олександр Бубенець, у майбутньому писатиме мемуари, то представлення його особовому складу Криворізької ВК-80, наприкінці листопада 2025 року, особисто начальником Південно-Східного МРУ з ПВКП МЮ Віталієм Тимошенко, заслуговує на окремий розділ в описі його кар’єрного зростання.

Новоспечений начальник колонії, у своєму виступі підкреслив готовність підтримувати особовий склад. Основою діяльності, за його словами, залишатимуться законність, безпека та гідні умови служби.

Підтримка особового складу не забарилася. В останні місяці із колонії пішла маса співробітників, які значну частину життя віддали цій установі.

Звичайно, у свої мемурах, про звільнення ряду ключових працівників колонії, через системний тиск на них, начальник зазначати не буде. Адже як пише нам Бубенець, "жоден з вказаних колишніх співробітників установи, офіційно не звертався з питання порушення керівництвом установи діючого законодавства України про працю”.

Та й справді, якщо мають власне бажання звільнитися, вийти на пенсію чи піти воювати начальники відділів охорони та по роботі з персоналом, помічник начальника з працевлаштування засуджених, заступник начальника із соціально-виховної роботи, завідувач канцелярією та інші – до чого тут тиск?

М’яко кажучи, із кадрами на момент приходу пана Бубенця і так було все, ну дуже складно. За даними моніторів Харківської правозахисної групи та громадської організації “Захист в’язнів України” із штатної чисельності персоналу у 360,5 посади, фактична чисельність, наприкінці 2025 року, складала 193 посади.

Але все було враховано досвідченим керівником. За лічений час, до своєї команди Олександр Бубенець залучив, зокрема Євгена Зенченка, Євгенія Мельника, Сергія Солодовника. І як кажуть люди знаючі, процес переходу працівників із Сумщини обертів набирає.

Новий начальник привів у команду не випадкових людей – знайомих та пов’язаних із ним не перший рік.

Не чужий йому і сам Віталій Тимошенко. Як і призначений у березні 2026 року на посаду першого заступника начальника Південно-Східного МРУ з ПВКП МЮ Олексій Степанюк.

Свій до свого по своє

У 2015-18 роках Олександр Бубенець керував оперативним відділом Шосткинської ВК-66.

Разом з ним, у цій колонії працював і Сергій Солодовник - начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи.

А Олексій Степанюк, у 2016-2018 рр. обіймав посаду першого заступника начальника цієї установи - заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи. А згідно даних YouControl, навіть керував цією Шосткинською колонією.

Згодом на аналогічну посаду першого заступника, але вже у Сумській ВК-116 йде Олександр Бубенець.

Наші джерела у пенітенціарній системі стверджують, що тоді саме пан Бубенець посприяв призначенню Олексія Степанюка на посаду заступника начальника Сумського СІЗО з режиму і охорони та оперативної роботи.

Раніше перейшов у Сумське СІЗО на начальника відділу режиму і охорони і Сергій Солодовник.

До слова, брат Віталія Тимошенка – В’ячеслав – у 2018-2021 рр. працював начальником дільниці соціальної реабілітації у Сумській ВК-116.

А дружина брата – Оксана Тимошенко - і тоді, і сьогодні головний бухгалтер - начальник відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у Сумській ВК-116.

Сам же нинішній начальник Південно-Східного МРУ з ПВКП МЮ Віталій Тимошенко, у 2016-2017 рр. очолював Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області, якому й підпорядковувалися і Сумське СІЗО, і Шосткинска, і Сумська колонії.

Як і Конотопська ВК-130, у якій в той період працював заступником начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Євген Зенченко.

Із 2017 року Віталій Тимошенко став керувати Управлінням взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи Сумської обласної державної адміністрації.

Коли у 2022 році Олександр Бубенець став начальником Сумської ВК-116, туди працювати молодшим інспектором відділу охорони прийшов і Євгеній Мельник.

Це герої, про яких ми розповідатимемо далі та основна частина "сумського десанту", який почав висадку у Криворізькій зоні та Південно-Східному МРУ з ПВКП МЮ.

(Криворізька ВК-80. Фото ХПГ)

Казенним коштом

А ще на представленні Олександр Бубенець пообіцяв модернізувати роботу колонії.

Цей напрям полковнику особливо “вдається”. Звичайно, казенним коштом.

Колонія закупила ряд товарів. Модернізаційних. Особливо вирізняються два шкіряних офісних крісла. Special4You Rain та Rondi Максимус. Відвалили тюремники за них більше 32 тисяч.

Написав нам Олександр Бубенець, що ті дорогущі крісла стоять у приймальні громадян.

І напевне, нашим джерелам у колонії померещилося, що бачили ті крісла у кабінетах начальника. Яких у нього два. Один на території зони, а один у штабі за зоною. І переставили ці два крісла у приймальню громадян після ряду наших запитів.

Модернізація полягала і у ремонті кабінетів начальника. На території колонії кабінет вже приведено до ладу.

Згідно наших джерел, ремонт робив, зокрема засуджений К.. До ремонтів його залучають систематично. І хоч у нього грижа торчить, як два кулаки, йому відмовляють у оперуванні, бо вміє робити професійно ремонти.

Засуджені ремонти виконували безоплатно.

Згідно законодавства, адміністрація має право задіяти в’язнів на роботи із благоустрою та прибирання території - але не більше 2 годин.

Олександр Бубенець на наше запитання, про використання засуджених, як безкоштовної робочої сили пише, що штатним розкладом установи, працівники, завданням яких є побутове обслуговування засуджених, не передбачені, тому засуджені вирішують власні побутові питання шляхом самообслуговування.

Що кому неясно? Поза нормований робочий день на ремонтах кабінету начальника зони – то є самообслуговування засуджених та благоустрій території.

А ще у квітні Олександр Бубенець підписав договір за тендерною закупівлею “матеріали для поточного ремонту кабінетів штабу за зоною”.  Обійшлося то колонії в поза 250 тисяч.

Сам начальник нам пише, що це все для покращення умов праці персоналу, і не тільки його кабінет ремонтують на штабі.

І дійсно. Чого це мають працювати у кабінетах без ремонту двоє його заступників, та сумська команда із Євгена Зенченка і Сергія Солодовника.

А може - буде як із кріслами. Поселять, після наших запитів, у ті кабінети інших працівників.

А ще начальник нам написав, що чотири Smart телевізори Hisense E7Q і A6Q, діагоналями 43” і 65” дюймів закуплені для службових потреб, як відеомонітори для відео нагляду безпеки персоналу та засуджених.

Напевне, начальник особисто тим відео наглядом займався, бо до направлення нами запитів, одну із плазм, наші джерела в колонії, неодноразово бачили у кабінеті Олександра Бубенця. Чи може як і з кріслами, їм то померещилося?

Але що то за начальник без презентабельного авто. Обіймаючи таку посаду, можна обійтися без машини. Власної. Нащо гроші свої витрачати. За бюджетні купимо. Не їздити ж начальнику зони на службових УАЗах 80-их років.

І от колонія бере й купує новенький транспортний засіб спеціалізованого призначення на базі Škoda Karoq Selection Plus 1,4 TSI/ 110 kW 8AT 2025 р.в.

Пише Олександр Бубенець нам, що автівка за 1 310 000 грн. використовується виключно для службових потреб установи та за їх прямим службовим призначенням.

(авто у схожій комплектації)

Правда не відповів нам начальник, для яких то таких оперативних завдань потрібна наявність у додатковій комплектації кріплення для дитячих крісел системи ISOFIX.

Або от пакет “Хром”. Ну це ж самою собою повинно бути зрозуміло, що у службовому автомобілі колонії, без такого набору декоративних хромованих елементів кузова чи салону, які підкреслюють стиль та роблять зовнішній вигляд дорожчим, просто неможливо обійтися.

А інформаційно-розважальна система Infotaiment 8” та 8 динаміків – як же виконувати поставлені задачі без сучасного мультимедійного комплексу?

А ще злі язики в середовищі колонії кажуть, що Олександр Бубенець у товаристві сумських колег, нібито систематично раз на місяць їздив на службовому авто додому на Сумщину.

А у серпні і у відпустку "катнулися".

Невже наговорюють? Бо начальник колонії пише, що використання машини у службових потребах підтверджується відповідними документами.

Місця треба знати

Знайшли ми неоднозначні авто-історії і в колег Олександра Бубенця. От згаданий його соратник, начальник відділу нагляду та безпеки Криворізької колонії Євген Зенченко.

(Євген Зенченко. Фото з Facebook)

Задекларував чоловік, що його дружина купила Renault Megane, 2015 року випуску, у 22-ому. Повезло сім’ї неймовірно. 49 тисяч гривень, вказує пан Зенченко, вартість авто. Ми звичайно просили його пояснити, чому він вказав, на нашу думку занижену в рази вартість цього авто. На що Зенченко відписав, що інформація щодо придбаного автомобіля відповідає відомостям, зазначеним у декларації. Та є достовірною.

То так виглядає, що люди просто не знають “місця”. Заходиш на профільний сайт – а там такі Megane нині, м'яко кажучи, трохи дорожчі.

Але ж вказує правоохоронець – 49 тисяч. То які можуть бути питання.

Не виключено, що де шукати авто за прийнятною ціною, Євгену Зенченкові підказав Олексій Степанюк.

За декларацією, цієї другої в тюремній ієрархії трьох областей людини, нинішній полковник у 2024 році став власником авто AUDI, Q7, 2015 року випуску за 45 тисяч гривень. Ось що означає везіння.

Відкриваєш auto.ria – цін на таку модель дешевше за пів мільйона не має.

Між іншим, куплену  AUDI Q7, типу за 45 тисяч, Олексій Степанюк продав на початку цього року… вже за 500 тисяч.

І це не перша вдала покупка авто нинішнього полковника. У 2022 році Олексій Степанюк купив Volkswagen Touareg, 2012 р. в. Написав у декларації, що авто йому обійшлося… в 50 тисяч. Гривень.

Що то за ціни такі, ми звичайно у пана Степанюка запитали. На що отримали відповідь: “за інформацією викладеною у Вашому листі Національним агентством з питань запобігання корупції проводиться повна перевірка, поданих мною декларацій, відповідно до частини першої статті 51³ Закону України «Про запобігання корупції», в межах якої мною надані усі відповідні пояснення на адресу уповноваженого органу”.

Ми звичайно можемо припустити, що такі дешеві автівки як Євгену Зенченкові так і Олексію Степанюку міг запропонувати Євгеній Мельник. Бо за даними наших джерел, саме цей, фактично особистий водій начальника колонії Олександра Бубенця, може курувати автосервіс, що функціонує на території зони. І офіційно називається Дільниця виробничої майстерні з ремонту колісних транспортних засобів.

(Євгеній Мельник. Фото з Instagram)

Із приходом сумської династії, на автосервісі почалося процвітання

- Заганяє водій начальника машину. Але там не показують ті роботи, які фактично виконуються. Показують фарбування одного крила – а фарбують пів машини. Мельник заганяє машину – фарбується вся машина, рихтується, перебирається, паяється, машину ремонтують два-три тижні. А по касі проходить фарбування одного крила, - розповідає працівник колонії.

Джерело із середовища засуджених каже, що значну частину робіт виконують в’язні безкоштовно. Під приводом залучення до безоплатної праці по роботах із благоустрою. Буває по різному – коли два авто, коли три на місяць, начебто приганяє водій начальника, молодший інспектор відділу нагляду та безпеки Криворізької колонії Євгеній Мельник; завозить і лакофарбові матеріали, чи шкіру для перетягування салонів. Кажуть, у липні пригнав три автівки - засуджені виконали дві заміни лобового скла, перетягування шкірою салону, і лакофарбові роботи.

Шевроле, Хонди, Ленд Крузери побували за останні місяці на автосервісі.

А ще нам розповіли, що нібито продаж відновлених авто курує безпосередньо Євгеній Мельник.

Ми знайшли нікнейм водія начальника колонії у соцмережах - Jekson.Melnik. За банальним пошуком в Google можна знайти інформацію, що цей герой систематично і неодноразово останнім часом цікавився купівлею б/у авто та переписувався із продавцями.

А що за це все каже начальник? А пише, що авто майстерня забезпечує роботою засуджених. А тех. обслуговування і ремонт авто надається замовникам згідно договорів. В тому числі, і фізичним особам.

Єдине, що таки підтверджує начальник, що Євгеній Мельник фактично є його водієм. Пише, що використання ним службового авто здійснюється відповідно до наказу, про закріплення за автомобілем з метою виконання службових обов’язків та поставлених задач.

Підполковник Євген Зенченко

- Він все життя на жіночій колонії пропрацював. А у нас зараз керує цілим відділом. Це максимально неправильно - повинен бути виходець із нашої установи. Який її знає, який тут пропрацював не один рік, який знає нашу зону із середини, - каже багаторічний працівник.

“Свої обов’язки виконую відповідно до вимог чинного законодавства України. Порушень вимог законодавства не допускаю”, - написав на наше прохання про надання коментарів Євген Зенченко.

А просили ми прокоментувати підполковника чергову темну історію, яка “гуляє” в Криворізькій колонії.

І нафантазували в тій історії таке, що підполковник Зенченко отримував щомісячну данину у двох в’язнів В. і С.. Такса - шість тисяч з особи. Перераховували на ліву картку кілька місяців.

Вміють ж “придумувати” у ВК-80: хочеш ходити з телефоном, або якщо без жилетки ходив, чи ще інші порушення. Викликає Євген Зенченко і починає “розказувати”: ти ж хочеш вийти по УДО – давай закриємо це питання. І я на тебе матеріали не складу за порушення режиму утримання.

Але ж немає заяв від засуджених? – Немає. Не підписалися в’язні під тим, що у них підполковник гроші вимагав і систематично отримував? – Не підписалися.

Тож і описане залишається черговою темною історією з Криворізької колонії, а зовсім не кримінальною справою.

Тим часом, один із наших співрозмовників підтверджує, що неодноразово чув від інших засуджених про вимагання у них грошей за те “чтобы не было материалов, чтобы не было раскрутки на уголовное дело”.

Криворізька ВК-80 є лідером за кількістю нових термінів, які накидують засудженим за так звану

“злісна непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань”.

Зокрема, і за відмову безкоштовно виконувати роботи із благоустрою.

У наших минулих розслідуваннях ми підрахували колонії-лідери, за ініціативою яких засудженим добавляють додаткові строки за статтею 391-ою КК України. Аналізували дані Єдиного державного реєстру судових рішень із 2021 до квітня 2026 року.

Перше місце із значним відривом обіймає Криворізька ВК-80. Її в’язням адміністрація цієї зони "організувала" 59 нових додаткових строків.

Тому питання не притягнення до відповідальності за “порушення режиму утримання”, є одним із нагальних у Криворізькій колонії. І не виключено, що найближчим часом з’являться нові свіжі історії, про отримання коштів від засуджених компетентними працівниками.

А поки засуджені поскаржилися нам, що у червні-липні, коли спека була несамовита, начебто за особистим наказом Євгена Зенченка, їм заборонили набирати питну воду під час обіду. Мовляв, маєте на відділеннях воду в кранах, тож собі і пийте.

До слова, правозахисники ХПГ та Захисту в’язнів України, в рамках моніторингових візитів фіксували відсутність баків для питної води в Криворізькій колонії, що суперечить не лише Нормам, затвердженим Міністерство юстиції України, але й Європейським пенітенціарним правилам.

А ще засуджені розповідають, що в ряді відділень тече дах. У рамках згаданого моніторингового візиту правозахисниками також зафіксовано ряд інших численних порушень в умовах утримання засуджених Криворізької ВК-80.

Що маємо у проміжному підсумку

Значна частина приміщень для утримання та перебування засуджених перебуває в незадовільному технічному стані та потребує капітального ремонту – а в Криворізькій колонії роблять ремонти кабінетів начальника та його “команди”.

Зафіксовано антисанітарні умови користування санітарними вузлами, проблеми з освітленням, опаленням, вентиляцією та базовим оснащенням – а в колонії купують дорогий новенький автомобіль.

Ряд житлових приміщень не обладнані баками для питної води – але є гроші на недешеві шкіряні крісла та плазми.

Повертаючись до виступу Олександра Бубенця на його представленні колективу, варто згадати обіцянку начальника, що основою його діяльності, зокрема залишатиметься безпека.

Та чи сталося так як гадалося?

За час керування Олександром Бубенцем, Криворізька колонія “прославилася” відразу трьома випадками втеч.

Один із працівників каже, що до цього, в останнє із території самої колонії втікали чи не у 80-их роках.

І от в січні 2026 року на таку втечу пішло двоє засуджених. Одному не вдалося, другий таки втік.

При колонії є дільниця соціальної реабілітації, де засуджені розконвойовані. Немає колючого дроту. І звідти втекти легко. Чи дільниця обмеження волі із також розконвойованими. Звідси втікали і раніше, у минулі роки. І не раз.

Але у січні була втеча безпосередньо із самої території колонії.

Аудитори проти колонії

У питаннях, пов'язаних із безпекою по колонії зафіксовані й інші порушення.

От проводила навесні тендер на ремонт противтічевої загорожі Криворізька ВК-80. Підписав Олександр Бубенець договір на майже 1 мільйон 925 тисяч.

А Східний офіс Держаудитслужби візьми і й перевір. Згідно Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-03-12-000085-a, встановлено ряд порушень ДУ при  проведенні вказаної закупівлі.

Зокрема, аудитори довели факт включення до договірної ціни на здійснення поточного ремонту єдиного податку у розмірі 5%, що  є порушенням пункту 292.1 ПКУ, що в свою чергу не відповідає вимогам пунктів 2.1 та 8.6 проекту договору.

На хвилиночку, таке порушення – це мінус із бюджету колонії більш як 96 тис. гривень.

Начальник колонії то не визнав, ДУ пішла до суду. Але 09.06.26р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ДУ до Державної аудиторської служби України Східний Офіс Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - повернуто позивачу.

І тільки 30 червня, ВК-80, через додаткову угоду, зменшила суму договору.

Що в принципі не стало перешкодою для опублікування 13 липня 2026 року аудиторами протоколу про притягнення до адмінвідповідальності № 04/0038/2026пр.

За наявною інформацією, найближчим часом до Криворізької ВК-80 планується підкріплення сумської династії трьома земляками – оперативниками.

Нині, начальником оперативної частини є Сергій Солодовник.

Ми написали звернення до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, просили провести перевірку викладеної нами інформації. Та не скеровувати наш запит до Південно-Східного МРУ з ПВКП МЮ, оскільки маємо обґрунтовані сумніви у об’єктивності цього управління.

Ми отримали відповідь із Департаменту, що службова перевірка буде проведена Управлінням внутрішньої безпеки Департаменту, і про результати службового розслідування нас повідомлять.

Тим часом, джерела у колонії уже нам повідомили про приїзд перевірки та детально розповіли, як відбувалося це службове розслідування. І у наших наступних матеріалах, ми обов’язково опишемо роботу перевіряючих та відповідь з Департаменту про вжиті заходи реагування.

"Нас вже завтра визивають до начальника колонії. Скоріше за все їдемо на яму"

За що свідчить відсутність скарг засуджених у колонії? Ну очевидно, що не про хороші умови утримання. Це ознака тотальної цензури зі сторони адміністрації, та повне блокування каналів зв’язку керівництвом зони.

До нас звернулися засуджені, які перебувають у Криворізькій виправній колонії № 80 – Максим Корінний та Валерій Подольських.

Засуджені скаржаться на незаконні дії адміністрації установи.

Згідно чинного законодавства, засуджені мають право звертатися з заявами і скаргами до адміністрації установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суду, органів прокуратури.

Відповідні звернення (кореспонденція) подаються до адміністрації установи виконання покарань. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату.

Окрім того, засудженим надається, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв’язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет.

Адміністрація установи за письмовою заявою засудженого надає дозвіл на користування засобами IP-телефонії та дозвіл на використання засобів відеозв’язку через Інтернет.

Натомість засуджений Максим Корінний повідомив, що адміністрація Криворізької ВК-80, тривалий час, неодноразово та систематично порушує вищеописані його права.

Наполягав, що працівники установи кілька разів відмовилися у нього приймати заяви до адміністрації установи - на ім’я начальника установи, адресовані до ДКВС та до судових органів.

Навіть відмовилися у нього приймати заяви, про надання йому права на телефонну розмову – М. Корінний хотів зателефонувати до ДКВС та поскаржитися на дії адміністрації Криворізької ВК-80.

А ще повідомив, що співробітники установи не дозволили йому (та не допустили його) на прийом до працівників органів прокуратури, який здійснювався прокурором у липні 2026 року в приміщенні установи.

Аналогічні дії щодо нього підтвердив Валерій Подольських.

Ми написали відповідні звернення і до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань і до начальника Криворізької ВК-80.

Наступного дня після надсилання наших звернень, Максим Корінний повідомив:

- Нас вже завтра визивають до начальника колонії. Скоріше за все їдемо на яму. -

Це було 12 серпня. Опісля ці засуджені більше на зв’язок із нами не вийшли.

Натомість ми отримали відповідь від Олександра Бубенця.

Начальник колонії пише, що із засудженими проведено конфіденційні розмови, які фіксувалися на бодікамери.

А далі – увага. Начальник наполягає, що засуджені зазначили, що “безпосередньо до громадської організації “Бюро журналістських розслідувань ”Детективи” або інших громадських організацій із заявами чи скаргами не зверталися та будь-яких звернень щодо дій адміністрації установи не направляли”.

І от полковник Бубенець з’ясував, що наведені нами факти не підтвердилися.

Тож очевидно можна зробити висновок не лише про цензуру, яка панує у Криворізькій колонії, але й про залякування засуджених.

А хто ж би це міг зробити, якщо остання інформація від в’язня - скаржника була про те, що їх викликає до себе особисто начальник колонії?

Кінець першої частини...

07.09.2026