Захист прав людини в місцях позбавлення волі. Практикум із проведення журналістських розслідувань - 6
Гучні затримання керівників та працівників колоній, СІЗО, чиновників міжрегіональних управлінь департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Ви можете часто читати такі рекламні звіти правоохоронців. Затримали на хабарі, загрожує 10 років, конфіскуємо майно.
А чи насправді карають працівників пенітенціарної сфери? А якщо ні – то чому? Якими є популярні схеми уникнення від відповідальності та як це працює?
Вчимося розслідувати цей напрям.
Знайти такі випадки не проблема, бо повідомлення правоохоронців про затримання тюремних працівників миттєво розлітаються по інформаційних ресурсах та соцмережах.
Візьмемо історію із заступником начальника Синельниківської ВК-94.
Починаємо із повідомлення прокурорів – які ключові моменти нас цікавлять? Коли починаємо працювати над такими повідомленнями, нам потрібно в першу чергу з'ясувати посаду службовця, із якої він установи виконання покарань, коли і за що затримали, чи оголосили уже підозру, за якими статтями Кримінального Кодексу, та що пишуть правоохоронці про тяжкість покарання, яка йому загрожує.
Так у повідомленні, що ми розглядаємо є вказана посада – заступник начальника виправної колонії.
Аналізувати такі епізоди та висвітлювати, чим закінчилося розслідування у суді вкрай важливо, адже керівники такого високого рангу не часто стають фігурантами кримінальних справ.
Далі читаємо – за що затримано. Прокурори пишуть про вимагання та отримання хабаря. І що загрожує до 10 років позбавлення волі. Вказано, що повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ.
Отже вихідну інформацію ми маємо.
Починаємо шукати.
Аби дізнатися чи є уже вирок по справі, чи така слухається у суді, нам потрібно мати номер кримінального провадження, аби за цим номером шукати у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Як здійснювати у ньому пошук ми детально розібрали у одній із наших минулих навчальних публікаціях.
Одним із способів дізнатися номер кримінального провадження є звернення із запитом до правоохоронців, які проводять досудове слідство. Або до відповідної прокуратури.
Як писати запити, як шукати контакти, що вказувати – ми детально розбирали у ще одній нашій навчальній публікації.
Ще один спосіб знайти справу у судовому реєстрі – спробувати пошук по ключових фразах, які згадані у інформаційному повідомленні правоохоронців.
Зазвичай, такі повідомлення пишуться сухою канцелярською мовою, і будуються на офіційних документах. Адже така інформація є таємницею слідства, тому і у повідомленнях правоохоронців є виключно такі загальні фрази. Тому зазвичай, фрази із повідомлення є аналогічними до фраз, які містяться у судових документах – про підозру, обшуки чи обрання запобіжного заходу.
Тож у графу “пошук за контекстом”, взявши у лапки, підбираємо відповідні фрази.
Можемо спробувати вбити “заступника начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи”. Отримуємо результат понад 1000 випадків. Тоді можемо уточнити пошук – у графі "форма судочинства" – вибираємо Кримінальне.
Звужуємо пошук за областями. Нас цікавить Дніпропетровська – тож у графі "Регіон суду" вибираємо цю область.
Також може зменшити критерії пошуку по даті – ми знаємо, що фігуранта затримали 8 червня 2017 року. Тож дату затримання вбиваємо у рядок пошуку "Період ухвалення (постановлення) з". А також у "Період надходження з".
У результаті ми отримали 31 судовий документ. У результатах по номеру судової справи бачимо, що такі номери є спільними для значної кількості судових документів. Тобто, стосуються однієї і тієї ж справи. Тож у нас фактично по результатах є і не така велика кількість справ. Далі доведеться шукати вручну – відкривати кожну справу та читати, чи це наша історія.
Можемо шукати та підбирати й інші ключові фрази: беремо із офіційного повідомлення наприклад таку - "за вирішення питання щодо надання умовно-дострокового звільнення".
Ось по ній ми відразу отримуємо результат та знаходимо судові документи по справі.
Тобто, ми повинні комбінувати за усіма можливими фразами та реченнями, які у нас наявні у інформаційному повідомленні правоохоронців.
Знайшли ми якийсь судовий документ. Аби побачити усі рішення (можливо за такою фразою є тільки якісь окремі), як у нашому випадку, ми переходимо на сам документ, клікаємо у правому верхньому кутку на розділ "Категорія справи №".
Нам відкриваються усі судові документи по справі. Відповідно, шукаємо вирок, дивимося чи він набув законної сили (як встановлювати ці деталі ми також розбирали у одній із наших попередніх навчальних публікацій).
Інший спосіб - із судового документу, який нам вдалося знайти копіюємо номер кримінального провадження, та забиваємо у пошук в судовому реєстрі.
Отже, знайшли ми вирок суду. Спочатку звертаємо увагу на статтю Кримінального Кодексу, за якою засудили фігуранта. Бачимо частину 2 статті 369-2 КК України.
Співставляємо її із статтею, яка була зазначена правоохоронцями у їх повідомленні. А там зовсім інша – ч. ч. 3 ст. 368 КК України.
Шукаємо у ККУ ці статті, аналізуємо, чим вони відрізняються.
У нашій публікації на цьому звертаємо особливу увагу. Можемо вказати, що спочатку розслідувалося провадження і підозра повідомлялася – за ч. 3 ст. 368 КК України (карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна).
Але перекваліфікували на ч.2 ст.369-2 КК України (а там покарання значно легше – без конфіскації - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років).
Також ми можемо вказати у своїй статті, що це типова схема уникнення відповідальності високопосадовцями. Коли у ході досудового слідства, інкримінований злочин перекваліфіковують за іншою, значною “легшою” статтею.
У цьому контексті ми можемо звернутися до органу, що вів слідство – у даному випадку це Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Адже саме слідчі перекваліфіковують статтю обвинувачення.
Можемо сформулювати наше запитання так: “чому і на якій підставі працівниками тодішньої військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, (які ще 8.06.2017 року повідомили затриманому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України), в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні № кваліфікацію злочину було змінено на ч.2 ст.369-2 КК України”.
У запиті обов’язково вказуємо номер кримінального провадження.
У статті можемо підбити проміжний підсумок – що фігуранту, якому загрожувало 10 років за гратами та конфіскація майна, в кінцевому випадку присудили штраф.
Також у нашій статті коротко описуємо вирок – якою була схема злочину.
Звертаємо увагу, що брав гроші за вплив на начальника колонії. А сам начальник по справі не проходив.
На цьому також можемо зосередити увагу.
Вказати, що без відповідних дій самого начальника колонії, фігурант не зміг би виконати обіцяних за отримані гроші дій.
Також варто встановити, подальшу долю як фігуранта, так і начальника.
Ми уже розбирали у попередніх навчальних публікаціях, як знайти прізвище фігуранта – це можна зробити на порталі Судова влада України /стан розгляду справ. По номеру судової справи – знаходимо П.І.Б. цього заступника начальника колонії.
В YouControl вбиваємо повну назву колонії та встановлюємо, хто на час “хабарної історії” був начальником зони.
Маючи прізвища, шукаємо по Єдиному державному реєстрі декларацій, по YouControl, по Opendatabot, а також на порталі Судова влада України.
Таким чином ми не затрачаючи значного часу встановили, що начальник колонії нині є високопосадовим чиновником у Синельниківській районній державній адміністрації. Що зовсім не заважає йому проходити обвинуваченим у справі “днів минулих”, що стосується розтрати майна “зони”, шляхом зловживання службовим становищем.
Із сайту цієї районної адміністрації можемо взяти фото посадовця, а із судового реєстру якусь інформацію по справі – у чому обвинувачують, як працювала схема.
У результаті ми отримали готове розслідування того, як вище керівництво місць несвободи уникає покарань.
У контексті цієї теми можете проаналізувати й інші кримінальні історії – за такою ж схемою.
Ми спростили вам роботу, та розшукали кілька справ, якими ви можете зайнятися.
Особливої уваги заслуговують справи, у яких мова йде про катування.
Ви можете проаналізувати одну із гучних справ про знущання над ув’язненим. На сайті Донецької обласної прокуратури, 20.01.2020 року, зокрема повідомлялося, що прокуратура відкрила провадження за фактом доведення ув’язненого до спроби самогубства. Під процесуальним керівництвом прокуратури Донецької області проводиться досудове розслідування за фактом доведення до спроби самогубства одного з ув’язнених у Бахмутській установі виконання покарань №6. Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж листопада 2019 року - січня 2020 року адміністрація установи систематично знущалась над ув’язненим та порушувала його права. Через таке ставлення чоловік, знаходячись у карцері, тричі намагався покінчити життя самогубством.
Можемо скерувати запити до прокуратури, та з’ясувати: коли і за якими ст. КК України працівникам (кількість працівників та їх посади) ДУ “Бахмутська установа виконання покарань №6 оголошено підозру; коли обвинувальний акт передано до суду; номер кримінального провадження (щоб ми могли простежити судовий розгляд справи).
Окремою темою можемо розглянути та описати системні катування, що відбувалися у Олексіївській виправній колонії № 25. У 2020 році відразу 37 засуджених наважилися подати скарги про застосування до них фізичної сили. Було відкрито кримінальне провадження.
Варто з’ясувати, як в подальшому розвивалися події – і якщо воно закрите, то на яких підставах.
Захистом засуджених у цій справі займалася Харківська правозахисна група. Ви можете звернутися до Андрія Діденка.
Ключовим коментатором також буде адвокат ХПГ Геннадій Токарев (gtoukr@gmail.com).
Також варто встановити у цій справі, на якій стадії перебуває звернення до Європейського суду з прав людини (яке готувалися подавати правозахисники ХПГ).
Варто звернути увагу і на наступна справа - 27.10.2021 року на сайті ДБР повідомлялося про те, що слідчі ДБР викрили групу осіб, які розповсюджували наркотики в установі виконання покарань у Бахмуті. До неї входив молодший інспектор відділу режиму та охорони. Правоохоронець отримував наркотики, проносив їх до СІЗО та ховав в обумовленому місці. 26 жовтня 2021 року молодшого інспектора затримали під час спроби помістити до схованки чергові пакунки з наркотичними засобами, схожими на метадон.
Вона важлива в контексті того, що йдеться про організовану злочинну групу, а також у важливості притягнення працівників місць несвободи до відповідальності за нарктоторгівлю, адже у переважній більшості справ, такі злочини можливі виключно за участі в них самих працівників.
Важливими в контексті суспільного інтересу будуть інформування громадськості і стосовно двох кримінальних проваджень у гучних злочинах минулого року.
Минулорічне вбивство у прес-хаті Харківського СІЗО. ДБР повідомило підозру сімом працівникам установи.
Та злочини працівників Полтавського СІЗО, які катували ув’язнених у спеціально пристосованій кімнаті тортур. Відео докази цих жорстоких фактів ДБР оприлюднило навесні 2025 року.
Із зразками описаних та підготованих нами за такою схемою повноцінних журналістських розслідування ви можете ознайомитися тут:
- Кримінальні пригоди керівників Синельниківської зони - ;
- Впіймай його, якщо зможеш. Підозрюваний у торгівлі наркотиками працівник СІЗО втік від ДБР за кордон -
Більше порад ви можете знайти у наших попередніх навчальних публікаціях:
- Захист прав людини в місцях позбавлення волі. Практикум із проведення журналістських розслідувань -
частина 1,
частина 2,
частина 3,
частина 4.
частина 5.
09.08.2026
Про більше практичних інструментів, як проводити журналістські розслідування на цю тему - з нуля і до успішного матеріалу - у нашому навчальному відеофільмі - тренінгу:
Матеріал підготовано в рамках проекту “Сприяння захисту прав людини в Україні через правозахисну освіту та залучення громадськості”, що фінансується Європейським Союзом у межах реалізації субгранту, наданого Центром громадянських свобод. Його зміст є відповідальністю Бюро журналістських розслідувань "Детективи" і не обов'язково відображає погляди Центру громадянських свобод та Європейського Союзу.