Захист прав людини в місцях позбавлення волі. Практикум із проведення журналістських розслідувань - 2
Встановлюємо подальшу долю та злети в кар’єрі фігурантів журналістських розслідувань – саме на цій тематиці буде зосереджена чергова наша навчальна стаття.
Таке мінірозслідування можна зробити швидко – якщо знати як і де шукати. Для цього вам допоможуть кілька ключових інструментів. Поїхали.
Отже провели ми (чи інші журналісти/активісти) розслідування. Назвали ряд фігурантів. До прикладу, в одному з наших матеріалів про порушення прав людини в місцях позбавлення волі нам вдалося ідентифікувати відразу 6 працівників. Окрім безпосередньо начальника, у розслідуванні фігурували такі працівники СІЗО: Дмитро Лунякін, Сергій Голованьов, Максим Меценко, Максим Тимошенко, Дмитро Гришко.
Як ми уже із вами встановили у першій нашій навчальній публікації, кримінальне провадження за статтею перевищення влади та службових повноважень працівниками Бахмутського СІЗО було закрито.
А що із тими працівниками сталося після описаних подій? Чи залишилися вони в “системі”?
Отож вчимося прослідковувати долю тих, які за версією слідства “не били, не катували, наркотиками не торгували”.
Перший інструмент перевірки – єдиний державний реєстр декларацій. Якщо наш фігурант залишився працювати у тюремній сфері, його декларація повинна бути в реєстрі. Із неї ми зможемо дізнатися, у якій установі та на якій посаді він зараз працює.
Так, вбиваємо у пошуку “Лунякін Дмитро”. У останній декларації бачимо, що чоловік продовжує працювати у системі виконання кримінальних покарань. Свою професійну діяльність він продовжив у Київському слідчому ізоляторі.
Аналогічно, ми можемо подивитися у реєстрі декларацій і по інших фігурантах.
Буває випадок, що декларації особи не має у реєстрі – як у випадку із ще одним нашим фігурантом Дмитром Гришком.
Застосуємо ще один простенький інструмент – правильний пошук у google. Вбиваємо у пошуковик в лапках і через + "Гришко Дмитро"+"Бахмутська установа". Відповідно, якщо б наш фігурант до того працював в іншій колонії чи СІЗО, ми б вказували ту іншу назву.
Наша мета дізнатися як по батькові потрібного фішуранта.
Ми можемо комбінувати із пошуком: “Дмитро Гришко”, “Д. Гришко”, “Бахмутське СІЗО”, “Бахмутська УВП”, “Бахмутська УВП № 6” і т.д.
Із отриманих результатів ми встановили, що по батькові Гришка – Сергійович.
Де ми можемо ще перевірити інформацію про нього?
Третій інструмент – база YouControl. Цей ресурс платний. Однак ви можете звернутися із проханням до цієї компанії, щоб вам надали безкоштовну ліцензію – доступ для журналістів/громадських активістів.
У цій базі є розділ: перевірка фізичних осіб – вбиваємо Гришко Дмитро Сергійович.
Там бачимо, що він подавав декларацію, згідно якої у 2022 році він працював у Бахмутській установі виконання покарань № 6 на посаді інженера відділу інженерно-технічних засобів охорони інформатизації та зв’язку.
Тобто – наш персонаж.
Дивимося розділ пов’язані компанії – за “П.І.Б.”. Бачимо, що щода пана Гришко зазначено запис - начальник Бахмутського СІЗО - та поряд у розділі вказно, що зв'язок "історичний". Це означає, що особа обіймала цю посаду у минулому. Щоб встановити точні дати - переходимо у профайл самого СІЗО - у розділ "Історія".
Знаходимо, що Дмитро Гришко став начальником наприкінці 2025 року. І пробув ним до червня 2026 року.
Незважаючи на те, що Бахмут нині тимчасово окупований, а саме СІЗО евакуйоване, юридична особа не ліквідована і досі.
Підтвердження діяльності державної юридичної особи ми можемо знайти до прикладу, на сайті prozorro – порталі публічних закупівель.
Вбиваємо у пошуку (в графі Замовник) ЄДРПОУ СІЗО – 08563211 – і бачимо, що дійсно установа продовжує функціонувати.
З порталу держзакупівель Prozorro можна дізнатися, що ця ДУ проводить держзакупівлі. От у лютому 2026 року уклала договір на закупівлю комп’ютерної техніки на більше як 93 тисячі гривень. Місце поставки вказано місто Дніпро.
Тож ми встановили, що пан Гришко допрацювався до посади цілого начальника СІЗО – хоча й не функціонуючої реально установи.
У тій же системі YouControl ми можемо побачити (за пошуком по ЄДРПОУ СІЗО), що змінила пана Гришка на посаді начальника СІЗО, у червні 2026 року Лунякіна Христина Олександрівна.
Порівнявши з інформацією у реєстрі декларацій нашого попереднього героя, можемо побачити, що це дружина Лунякіна Дмитра.
Черговий наш фігурант – у реєстрі декларацій бачимо, що Сергій Голованьов дослужився до посади чергового помічника начальника жіночої «Hадержинщинської виправної колонії (№ 65)» на Полтавщині.
Четвертий інструмент, де ми можемо перевірити інформацію про нинішнє місце праці фігурантів – ресурс – opendatabot. Він також платний, але із однієї IP – адреси ми можемо подати п’ять безкоштовних запитів по ключовій інформації, що нас цікавить.
От вбиваємо у пошуку чергового фігуранта і бачимо, що Тимошенко Максим Вікторович продовжує службу у Вінниці, в Центрально-Західному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань. Його остання вказана у реєстрі посада - старший інспектор (з озброєння) воєнізованого формування «ЦИКЛОН».
Отож, ми встановили кар’єрний злет наших фігурантів.
У продовження і на закінчення нашого матеріалу, можемо константувати, що Бахмутське СІЗО перебувало у підпорядкуванні Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Відповідно, ми можемо звернути увагу читачів ось на якому важливому аспекті: ”питання про те, чи можуть керівники та працівники СІЗО чи колоній, займатися вимаганням коштів, наркоторгівлею, змушувати до безкоштовної праці – без відома, щодо таких своїх злочинів, з боку вищого керівництва – скоріш є риторичним.”
Відповідно, доповнюємо наш матеріал інформацією про керівника Південно-Східного міжрегіонального управління.
На знайомому нам ресурсі YouControl встановлюємо (за назвою установи) – хто був керівником цього управління на час викритих нами подій у Бахмутському СІЗО (січень 2022 року) – у розділі “Історія”.
Бачимо, що обіймав посаду начальника із 2020 по 2025 рік Вадим Кірієнко.
Окрім згаданих інструментів, ми можемо також перевірити інформацію про усі судові справи по нашому фігуранту, в яких він брав участь.
Таку можливість нам дає портал Судова влада України (розділ Стан розгляду справ). Тут можна шукати за П.І.Б. Вбиваємо Кірієнко Вадим Анатолійович.
І бачимо в результатах пошуку ряд цікавих судових справ.
Можемо до прикладу побачити, що із Кірієнком судиться Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Паралельно можемо вбити в пошуковику google <"Спеціалізована антикорупційна прокуратура"+"Кірієнко"> і знайти, що про цю історію повідомляла сама САП, аби не витрачати час на звернення до них із запитом. І знаходимо такий допис Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Аналізуємо справи на порталі Судової влади – переходимо за лінками на судові рішення – коротко описуємо суть справи.
Описуємо, із посиланням на правоохоронців, що на підставі матеріалів Державного бюро розслідувань, Національного агентства з питань запобігання корупції та доказів, самостійно отриманих прокурором САП, з’ясовано, що у 2023 році донька посадовця придбала автомобіль «LAND ROVER RANGE ROVER VOQUE», 2021 р.в., вартістю на день набуття 3 290 400 грн в інтересах свого батька, який опосередковано вчиняв із таким активом дії, тотожні за змістом праву розпорядження ним.
Водночас згідно з аналізом доходів і видатків посадовця та членів його сім’ї встановлено неможливість набуття цього активу за рахунок законних джерел”.
Розповідаємо в якій останній інстанції слухалася справа, що прийнято рішення про цивільну конфіскацію авто на користь держави, про перебіг справи в апеляційній та касаційних інстанціях.
Тож за допомогою фактично шести інструментів, ми змогли підготувати повноцінне журналістське розслідування.
Ознайомитися із ним можна тут - "Вони залишаються в тюремній системі. Злет кар’єри тих, що за версією слідства “не били, не катували, наркотиками не торгували”.
23.07.2026
Про більше практичних інструментів, як проводити журналістські розслідування на цю тему - з нуля і до успішного матеріалу - у нашому навчальному відео фільмі - тренінгу:
Матеріал підготовано в рамках проекту “Сприяння захисту прав людини в Україні через правозахисну освіту та залучення громадськості”, що фінансується Європейським Союзом у межах реалізації субгранту, наданого Центром громадянських свобод. Його зміст є відповідальністю Бюро журналістських розслідувань "Детективи" і не обов'язково відображає погляди Центру громадянських свобод та Європейського Союзу.