Впіймай його, якщо зможеш. Підозрюваний у торгівлі наркотиками працівник СІЗО втік від ДБР за кордон
Молодший інспектор відділу режиму та охорони Бахмутського СІЗО Євген Рубців прийшов 26 жовтня 2021 року на свою чергову зміну. Він ще не знав, що саме сьогодні його життя розвернеться на 360°. Бо для дужих чоловіків у жилетах ДБР настав день “Х”. Адже слідчі цього бюро 17-ий місяць відстежували канал постачання канабісу та метадону і розповсюдження наркотиків у цій установі виконання покарань.
До організованої групи входили три постояльці СІЗО. Чоловіки отримували «замовлення» від ув’язнених та передавали їх спільникам на волі. За версією ДБР, ключову роль у схемі відігравав працівник установи, який отримавши наркотики, проносив їх за грати та ховав до тайника.
Та Євген Рубців про спецоперацію ні сном, ні духом не знав. ДБР наступного дня пропіариться та повідомить, що інспектор приніс чергові пакунки наркотиків до сховку. І з тим метадоном його й “накрили”.
Для інспектора місце, де він проводив багато свого часу не змінилося. Щоправда, тепер він тут продовжив залишатися по іншій стороні барикад, бо як підозрюваний заїхав під варту.
Та музика для ДБР грала не довго. Уже 1 листопада за інспектора СІЗО, небайдужа особа, що тимчасово мешкала на Закарпатті, внесла 68100 гривень застави. І тюремник вийшов на волю.
За лічені дні до початку повномасштабної війни, інспектору повідомили про зміну та нову підозру. Частина 3 статті 307 Кримінального кодексу шансів на порятунок умовним терміном не залишала. Бо світило від 9 до 12 років. Та ще й конфіскація майна.
…Минуло більше чотирьох років. Після бравурних піарних заяв ДБР про затримання організованої групи наркоторговців, жодних повідомлень про їх засудження правоохоронці так і не виклали.
Тож ми почали копати, що ж із тою справою сталося.
На наші перші запити, і Донецька обласна прокуратура і ТУ ДБР у м. Краматорськ під копірку повідомили, що все мовляв окей. Підозру оголосили. Досудове слідство закінчили, а обвинувальний акт скерували до суду. І правоохоронці напевне думали, що ми на тому і заспокоїмося.
Та ми ґрунтовно почали вивчати усю інформацію по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Заінтригувало навіть не те, що кримінальне провадження уже слухається в четвертому за ліком районному суді. Війна, територіальну підсудність змінюють. Це зрозуміло.
Але ми зауважили, що обвинувальний акт, про скерування якого до суду, як прокурори так і ДБР нам “похвалилися”, стосується тільки трьох осіб. І щось у підрахунках почало не складатися. Адже був підозрюваний працівник СІЗО та троє ув’язнених. Тож із обвинувального акту, і відповідно кримінального провадження, що слухається в суді, один член організованої групи кудись подівся.
Дивимося портал “Судова влада”. Знаходимо тих, по кому справа пішла до суду – Андрій Ш., Віктор П. та Антон О. Аналізуємо їх минулі кримінальні походеньки та з’ясовуємо, що усі вони до нашої справи по наркоторгівлі, уже раніше були судимі. А це свідчить про те, що серед них не має працівника СІЗО. Бо не могли раніше судимого прийняти на роботу в установу виконання покарань.
Цікаво-цікаво. А де ж то із кримінального провадження подівся тюремник.
І вдається нам знайти одну судову ухвалу, із якої дізнаємося, що один із підозрюваних по справі ще 21 квітня 2022 року (за два місяці до направлення обвинувального висновку до суду) виїхав за кордон.
Тож продовжуємо бомбити запитами правоохоронців. Приперті до стінки, нам таки підтверджують, що з України втік саме працівник СІЗО. ДБР пише, що матеріали кримінального провадження щодо нього виділені в окреме провадження, яке зупинено у зв’язку з розшуком інспектора. І розшук триває на даний час.
Ну це так написало ДБР. Що розшук триває. Ну ми й і не повірили. І перевірили.
І хочемо поділитися з читачами, що у нашій правоохоронній і судовій системі працюють ще ті комедіанти. Бо знаєте, де розшукують людину, що виїхала з України і не перебуває на території нашої держави? Ага. Розшукують цього втікача… в Україні. Не Інтерпол, не міжнародні установи чи компетентні органи іноземних держав. На Євгена Рубціва не виставлено Червоне оповіщення.
А все тому, що органи прокуратури до сьогодні навіть не спромоглися звернутися до міжнародного органу, покликаного на виконання дій по оголошенню осіб в міжнародний розшук. Тож за кордоном інспектор СІЗО у розшуку не перебуває. І це вже минуло більше як чотири роки як людина виїхала з країни.
Тим часом прокуратура робить вигляд активної праці у цьому напрямку та “грає у футбол” із суддями. Вже третій матч триває.
Бо коли ми дізналися номер нового кримінального провадження стосовно інспектора СІЗО, та порилися у судовому реєстрі, то дізналися ряд цікавих деталей, про професійність та фаховість, відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Донецької обласної прокуратури.
Якщо пояснити все по простому, то прокурори звернулися до суду, щоб отримати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для інспектора СІЗО. Пояснюють, що своєю прокурорською постановою оголосили його у міжнародний розшук 11 листопада 2025 року, тому така ухвала їм необхідна, для звернення до Інтерполу.
Вже тричі суддя їм в тому відмовляє. І чорним по білому пояснює, що постанова українських прокурорів сама по собі не є актом, за наслідками якого автоматично визначається статус особи, як такої, що оголошена в міжнародний розшук.
І суддя Шевченківського районного суд Дніпра вказує, що прокурори не надали жодного підтвердження про звернення до міжнародних органів, які мають повноваження оголосити особу у міжнародний розшук.
Тобто прокуратура прагне отримати ухвалу суду про взяття під варту, мовляв це один із необхідних документів і без нього вона не може звернутися до Інтерполу - ми ж своєю постановою в міжнародний розшук оголосили чоловіка.
Але суддя їм пояснює, що той свій папірець про оголошення в міжнародний розшук, можете собі в рамочку поставити та на стіну повісити.
Бо є чіткий порядок ініціювання процедури оголошення особи у міжнародний розшук.
За нормами Правил Інтерполу щодо обробки інформації належним органом, який має повноваження оголошувати особу у міжнародний розшук є Генеральний Секретаріат Інтерполу після отримання відповідних документів та виконання певного алгоритму дій, встановленого зазначеним актом.
Повідомлення щодо оголошення в розшук публікується у вигляді так званої картки (notice) оповіщення. Статус «оголошеної в міжнародний розшук» особа набуває лише після публікації щодо неї картки оповіщення червоного кольору.
Тобто, позиція суду є такою, що українські прокурори спершу мають звернутися до Інтерполу. А вже тоді, йти до українського суду за ухвалою про взяття під варту.
Суддя у задоволенні клопотання прокурорів відмовляє. Ті йдуть в апеляцію. Там програють.
Знов йдуть до суду першої інстанції. Все те саме.
Зараз уже по третьому колу їм суд відмовив. Буде третя апеляція.
В той час, захисник Євгена Рубціва на судах каже, що підозрюваний умислу на ухилення від явки до органів досудового розслідування не має, а за кордон виїхав через питання безпеки.
Фініта ля комедія. Прокуратура в Інтерпол не звертається, але якщо шо – то не ми, то все суд. То вони винні. Інспектора СІЗО ніхто за кордоном не розшукує. Завіса.
15.05.2025
Матеріал підготовано в рамках проекту “Сприяння захисту прав людини в Україні через правозахисну освіту та залучення громадськості”, що фінансується Європейським Союзом у межах реалізації субгранту, наданого Центром громадянських свобод. Його зміст є відповідальністю Бюро журналістських розслідувань "Детективи" і не обов'язково відображає погляди Центру громадянських свобод та Європейського Союзу.