Кримінальні пригоди керівників Синельниківської зони

Підполковник Геннадій Зіневич із розпачем вдивлявся в кольорові сторінки християнської газети “Узник”. На ілюстрації сердечок статті “Формула любви” оперативник СБУ починав перераховувати “мічені” купюри. У Зіневича на ці гроші були свої плани. За 700 доларів у 2017 році можна було “розгулятися”. Але святкуванню завадили непривітно налаштовані військові прокурори та есбеушники, які з’явилися нізвідки та оточили підполковника.

Начищені до блиску берці, біла футболка під камуфляжем, задертий догори по-блатному кашкет. Все як і личить заступнику начальника виправної колонії. Тільки от сьогодні він стояв не з високо піднятою головою. Із закутими за спину наручниками, Зіневич тужливо вдивлявся у асфальт.

Його “здав” засуджений Синельниківської зони та його знайома. Для них заступник начальника цієї виправної колонії взявся “порішати” умовно-дострокове звільнення.

Коли наступного дня військові прокурори повідомили Зіневичу про підозру, його погляд, напевне став ще сумнішим. Бо інкриміноване йому отримання хабаря службовою особою, в перспективі віщувало конфіскацію майна. А ще й прокурори почали собі “вішати медалі” і “піарити” справу в соцмережах – “за скоєний злочин жадібному до легкої наживи підполковнику загрожує до 10 років позбавлення волі”.

А далі, гучно відзвітувавши за свої подвиги, правоохоронці успішно справу “поховали”. За традиційною і накатаною схемою. У результаті Зіневич відбувся штрафом. А його безпосередній керівник, начальник Синельниківської ВК-94 Василь Подлесний і взагалі у справі не пройшов “ніяким боком”. Та покерувавши колонією до 2022 року, сьогодні є високопосадовим чиновником у Синельниківській районній державній адміністрації. Що зовсім не заважає йому проходити обвинуваченим у справі “днів минулих”, що стосується розтрати майна “зони”, шляхом зловживання службовим становищем.

Врятувати рядового Райана

Достеменно не відомо, яку музику слухали у військовій прокуратурі Дніпропетровського гарнізону, коли приймали таке рішення.  Але однозначно, “что ж ты, фраер, сдал назад?” як найкраще пасує під подальший розвиток подій.

Бо фокуси такі заслуговують на премію Коперфільда. Затримали заступника начальника колонії. Оголосили підозру. Злочин тяжкий, хабарництво, частина 3 статті 368 Кримінального кодексу.

А далі реверанс в ставках на пониження. Бо не минуло й місяця часу, як в процесі досудового розслідування кваліфікацію злочину було змінено на частину 2 статті 369-2 КК України.

А це уже є злочином середньої тяжкості, за вчинення якого не передбачено конфіскацію майна, та й покаранням може бути і штраф.

І от після такого “лёгкого движение руки”, й не виключено приємного шурхоту “зелених” в прокурорських кишенях, підозрюваний у хабарництві Зіневич, опинився на лаві підсудних обвинуваченим виключно за зловживання впливом.

Заступник начальника зони вчинення злочину підтверджує. А військові прокурори, які ще донедавна виписували для "наївного піпла" про "жадібного до легкої наживи підполковника", якому загрожує 10 років за гратами, укладають із тим же ж підполковником угоду про визнання винуватості, якою погоджують покарання у вигляді штрафу. Суд каже окей, і заступник начальника зони відбувається штрафом 25 500 гривень.

Зіневич щиро розкаявся, що взяв гроші за здійснення впливу на прийняття рішення керівником Синельниківської виправної колонії №94. Чи він лише пообіцяв знайомій засудженого вплинути на прийняття рішення начальником зони Василем Подлесним, чи вже вплинув – судовий вирок “замовчує”. Але те, що сам начальник колонії в цій історії не постраждав уже відомо достеменно. Хоча коли розглядати хронологію подій, його роль мала бути б ключовою.

Хочеш на волю – плати

Посаду заступника начальника колонії з соціально-виховної психологічної роботи, Геннадій Зіневич обійняв у лютому 2016 року.

Рівно за рік, 01 лютого 2017 року до колонії прибув відбувати покарання засуджений. Він хотів вийти за умовно-достроковим звільненням (УДЗ).

А саме до обов’язку керівника соціально-психологічної служби колонії входило складання характеристик на засуджених для розгляду питань щодо умовно-дострокового звільнення.

Опісля матеріали скеровувалися на комісію ВК-94, яка і вносила до суду разом із спостережною комісією клопотання про застосування до засудженого УДЗ.

Того в’язня часто провідувала жінка, що у вироку суду описана як “друг сім’ї”.

6 квітня 2017 року, Геннадій Зіневич, у приміщенні колонії запропонував цій жінці, за 16 000 гривень вплинути на прийняття рішення керівником Синельниківської ВК-94. Зіневич пообіцяв за ті 700 доларів домовиться із начальником колонії, що той оголосить заохочення у виді зняття раніше накладеного стягнення на засудженого, та у подальшому направлені документів, які будуть підготовлені комісією установи, щодо застосування умовно-дострокового звільнення - для погодження зі спостережною комісією.

Без варіантів - із діючим таким стягненням, засудженому УДЗ не світило. Тому жінка погодилася і уже 7 червня привезла гроші та передала їх заступнику начальника колонії.

Із опису тих подій, навіть школяру стає зрозуміло, що “простимулювати” звільнення по УДЗ, Геннадій Зіневич не зміг би, без розчерку пера свого шефа поставленого під оголошенням заохочення у знятті накладеного на засудженого стягнення.

Як би там не було, та Василь Подлесний фігурантом цього кримінального провадження не став і продовжив тримати в міцних руках зону ще більш як чотири з половиною роки.

Очевидно, викладена історія свідчить про те, що “взаємодіяти з правоохоронцями” начальник Синельниківської колонії умів. Певне тому, далі й вирішив попрацювати начальником відділу оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Синельниківської районної державної адміністрації. Вже за рік пішов на підвищення. І з 2023-ого Подлесний заступник голови цієї адміністрації.

Поряд з тим, “кровні узи” на зоні залишилися - дружина і далі працює у колонії, обіймаючи посаду старшого інспектора відділу по роботі з персоналом.

І якщо вірити Державному бюро розслідувань, у Синельниківській зоні залишилися великих розмірів сліди ексначальника в розтраті майна колонії.

Сьогодні він обвинувачений за двома кримінальними статтями, а кримінальне провадження розглядається у Синельниківському міськрайонному суді. В рамках досудового розслідування, Василю Подлесному було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу. Класика діяльності пенітенціаріїв  - тут тобі і розтрата майна колонії у великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем. І складання/видача завідомо неправдивих офіційних документів.

Та чи не вдарить суд в штангу у справі “хозяина” Синельниківської зони, повторивши “подвиг” прокурорів по засудженню його заступника. Саме від режисерів у мантіях залежить, як у суспільстві охрестять відзнятий ними кримінальний фільм.

16.05.2026