Викриття злочинів в місцях позбавлення волі. Поради початківцям-журналістам від медіаюриста
Документування катувань, жорсткого поводження чи корупції тюремних працівників, вимагає від журналістів дотримання правил юридичної безпеки. Тема цієї закритої від громадськості сфери, охоплює інтереси керівництва колоній та СІЗО. Грошові потоки незаконних заробітків, злочини наркоторгівлі та вбивства безумовно становлять суспільний інтерес. Керівництво виправних установ систематично порушує права в’язнів. І не любить у цих питаннях публічності.
Тому протидія правозахисникам та журналістам нікуди не зникла. Численні випадки перешкоджання інформаційному розголосу порушень за гратами трапляються постійно.
Нещодавно, правозахисник Харківської правозахисної групи та журналіст Андрій Діденко виявив незаконне стеження за їх моніторинговою групою після візиту до Сумської ВК-116. Їх переслідував співробітник оперативного відділу цієї колонії.
Андрію Діденку до спроб втрутитися в його діяльність не привикати. Так, через його журналістське розслідування “Механізм повільної смерті: у Вінницькій тюрмі помирає Віктор Слепцов — суддя Гайду відмовила йому в шансі на порятунок”, суддя-фігурант звернулася до поліції із заявою, про перешкоджання роботі суду.
Голова ГО “Захист в’язнів України”, правозахисник та журналіст Олег Цвілий також не один раз зазнавав тиску та переслідувань, з метою “закрити йому рота”. Це стосується випадку із побиттям, незаконним обшуком в його помешканні та підкидуванні правоохоронцями наркотиків.
Або історії, коли начальник Харківської виправної колонії № 43 Андрій Ольховський подав позов на журналіста про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди. Справа стосувалася розслідування, зокрема і про наявність у тюремного керівника дорогого позашляховика Land Cruiser Prado.
Такі випадки свідчать, про необхідність тісної взаємодії, при підготовці розслідувань, журналістів із медіа юристами.
Проводячи практичні тренінги для студентів напрямку журналістика, ми побачили, що для молодих фахівців, питання убезпечення себе в правовому полі стояло особливо гостро.
Тому ми підготували ряд практичних порад для початківців, як працювати із темою злочинності та корупції у в’язницях та відчувати себе юридично захищеними.
Ключові поради описала студентам провідна українська медіатренерка та медіаюристка Людмила Панкратова. Що знизить юридичні ризики та можливі негативні наслідки для журналістів? Як зробити викривальне розслідування, дотримуючись правила презумпції невинуватості? Та що зобов’язаний зробити журналіст, викриваючи корупцію та злочини працівників в’язниць.
До публікаційна юридична експертиза
- Це обов’язковий критерій, коли викриваємо правопорушення у цій сфері, - каже Людмила Панкратова.
- Така експертиза, це співпраця між журналістами та юристами, коли ми читаємо, що підготували журналісти, до того, як опублікувати матеріал.
Що ми перевіряємо? У першу чергу, чи достатньо у журналіста доказів для тих фактичних тверджень, які журналіст виклав у своєму розслідуванні. Тобто, чи мали місце описані події; чи є документи, на які посилається журналіст; чи було дотримано справедливого балансу – тобто, чи журналіст доклав усіх зусиль, щоб отримати коментар іншої сторони.
Критерії, які обов’язково юрист перевірить – чи матеріал є суспільно значимий. Тобто, чи піднята журналістом тема становить суспільний інтерес. Чи відповідає ця тема критеріям, які викладені у статті 29 Закону України “Про інформацію”. Журналісти повинні пам’ятати, що суспільне значення має та інформація, яка робить якийсь внесок в суспільну дискусію з питань, які стосуються саме громади, окремих людей, якості довкілля, порушення прав людини.
Тобто таке питання, про яке можна сказати – воно не тільки цікаве мені, але й ширшому колу людей. І питання суспільного значення є важливим журналістам для того, щоб захистити себе у майбутньому, коли , до прикладу на вас подадуть позов до суду, - каже Людмила Панкратова.
Із власного журналістського досвіду нашої організації знаємо, що часто бували випадки, коли ми базували наше розслідування на інформації, отриманій як конфіденційна, від конфіденційних джерел.
У такому випадку, медіаюристка радить журналістам докладати усіх зусиль, щоб перевірити таку інформацію. Так, можемо проаналізувати, чи вона була раніше ще десь поширена.
Обов’язковим є звернення до фігуранта. Важливо поставити йому саме те питання, про яке ми пишемо.
Безумовно, ми як журналісти маємо право на оціночні судження. Та варто завжди розглядати той аспект, чи для них є фактична основа.
- Варто слідкувати, аби оціночні судження не перевищували меж допустимої критики: щоб не було брутальних, лайливих слів; фраз, які безпідставно ображають гідність або ділову репутацію фігуранта; порушення рівноправності героя в залежності від раси, статі, релігії, - ділиться досвідом Людмила Панкратова.
Коментар особи
Навіть у випадках, коди ми готуємо матеріал про особу, вчинення злочину якою підтверджено судовими рішеннями, медіаюристка нагадує нам, про зобов’язання надати можливість висловитися особі, яка звинувачується. І не важливо – ким звинувачується, і в чому.
Ми повинні пам’ятати, що це є необхідність того, що інформація буде збалансованою, а журналісти діють неупереджено. Ми зобов’язані такий коментар взяти.
Інформаційний запит, телефонний дзвінок, повідомлення в месенджері, звернення до адвокатів – кожен із цих способів годиться.
Навіть коли ми відповіді не отримаємо, у нас будуть підстави сказати - ми зробили все що могли. І це буде підтвердженням того, що ми діяли добросовісно.
Відеозйомка у суді
- Правило для цього встановлені у статті 27 КПК України, - пояснює медіа юристка.
- Ви маєте право взяти участь у судовому кримінальному процесі як слухачі – якщо він є відкритим. Присутні мають право робити аудіозапис чи нотатки.
Журналіст має право здійснювати відеозйомку на портативну апаратуру. А що робити, коли суддя трактує, що у вас стаціонарна апаратура?
Знімаємо камеру із штативу, беремо в руки чи на плече і продовжуємо зйомку.
Звісно, ви подаєте клопотання до суду. Суд постановляє ухвалу, що журналіст може в залі судового засідання проводити відеозйомку.
Складання цього клопотання не вимагає особливих зусиль. Вказуєте, що ви журналіст; П.І.Б.; якщо представляєте медіа – назву; якщо онлайн-медіа – реєстраційний номер в Єдиному реєстрі медіа.
Варто також написати фразу, що ця справа є суспільно значимою, - рекомендує Людмила Панкратова.
25.05.2026
Про технологію журналістських розслідувань злочинів в місцях позбавлення волі,
основні правила роботи, джерела інформації та інструменти,
ви зможете дізнатися із нашого практичного відео-фільму тренінгу для студентів:
Матеріал підготовано в рамках проекту “Сприяння захисту прав людини в Україні через правозахисну освіту та залучення громадськості”, що фінансується Європейським Союзом у межах реалізації субгранту, наданого Центром громадянських свобод. Його зміст є відповідальністю Бюро журналістських розслідувань "Детективи" і не обов'язково відображає погляди Центру громадянських свобод та Європейського Союзу.
