Інформаційна війна: без інтернету та мобільного зв'язку. Як працювати журналістам та активістам

 
  • Тарас Зозулінський

В умовах вторгнення Росії до України одне з найважливіших питань в екстремальній ситуації – що робити, якщо зникне мобільний зв’язок та Інтернет, до яких всі ми звикли і від яких так залежимо.

Взагалі питання зв’язку у воєнний час – одне з найбільш важливих. Саме комунікації – раніше телефон та телеграф, а нині мобільний зв’язок та Інтернет, – найперше намагаються вивести з ладу або взяти під контроль під час наступальних операцій чи диверсій.

І хоча одночасно вивести з ладу усіх гравців на ринку мобільного зв’язку та Інтернет-послуг в Україні складно, точкові перебої – цілком можливі.

Отже, на сьогодні проблеми зі зв’язком можливі через пряме втручання військ окупантів. Для цього вони проводять: ворожі кібератаки (DDoS-атаки на сервери провайдерів Інтернету та мобільних операторів); запуск спеціальних безпілотних дронів, що глушать мобільний зв’язок; диверсії з виведення з ладу комунікаційного обладнання в нашому тилу та через артилерійські (авіаційні) удари по цивільній інфраструктурі.

Вашою головною зброєю з проблемою зникнення мобільного зв’язку та мережі Інтернету є Ваша підготовка до цього заздалегідь!

Перше, що варто визначити, – коло Ваших обов’язкових контактів у випадку настання екстреної ситуації. Діти, батьки, друзі, з якими Ви плануєте спільну евакуацію тощо. Вам треба знати розклад своїх близьких, де і коли вони перебувають.

Найпростіше, якщо у Вас вдома (чи сусідів) та вдома у Ваших близьких є звичайні стаціонарні телефони. Вони досі широко розповсюджені серед мешканців України старшого покоління. Обміняйтесь номерами, дізнайтесь номери стаціонарних телефонів на роботі у Ваших родичів, у дитячих садочках і школах, куди ходять Ваші діти. Фіксований телефонний зв’язок в екстрених ситуаціях набагато надійніший, ніж мобільний. Те саме стосується дротового Інтернету. Ці види зв’язку є більш захищені.

У великих містах телефонні та оптичні кабелі ховають під землею в кабельній каналізації, тож пошкодити їх фізично чи атакувати іншим способом – досить складно. До того ж телефонний зв’язок може працювати навіть без електроживлення в будинку, якщо тільки Ви не використовуєте телефони з радіозв’язком. Адже живлення здійснюється з АТС, яка має резервні потужності у разі аварійного відключення електроенергії.

Комбінація фіксованого та мобільного телефонного зв’язку разом з оптичним Інтернетом сьогодні дає найбільшу стабільність. Пам’ятайте, що саме фіксований зв’язок використовують державні установи, лікарні, заклади освіти тощо. В екстреній ситуації це цілком може стати хорошим альтернативним засобом комунікації. Наприклад, звідти можна подзвонити, якщо мати під рукою потрібний номер.

Якщо стаціонарного телефону у Вас немає і немає можливості його встановити, альтернативою залишається супутниковий зв’язок. Але це досить дороге рішення. Один супутниковий телефон може коштувати від тисячі доларів. Але саме такі телефони використовують у зовсім екстремальних умовах для надійного зв’язку. Проте, цей вид зв’язку має свою специфіку. Передача голосу може йти з запізненням в секунду. До того ж треба буде домовитися про час сеансів зв’язку, наприклад, останні 10 хвилин кожної години. Причина в тому, що для розмови з супутниковим телефоном треба вийти на вулицю та розвернути антену в напрямку, де розташований супутник.

Більш бюджетне рішення – ультракороткохвильові рації. Набір таких гаджетів може коштувати до 5000 гривень. Така рація не використовує частоти, зайняті державними службами. Важливо розуміти, що рація – це не мобільний телефон, тому треба заздалегідь обговорити час сеансу зв’язку, на якій частоті Ви виходите на зв’язок. Мінус рацій в тому, що вони мають дуже невеликий радіус дії – від 1 до 15 кілометрів.

Для спілкування на невеликій відстані, наприклад, в межах багатоквартирного будинку, можна встановити на мобільні телефони месенджер, який працює без Інтернету по Bluetooth. У нього дуже маленький радіус дії 10-15 метрів, але кожен, хто його використовує, стає ретранслятором для інших абонентів. Такий вид зв’язку використовувався під час протестів в Гонконгу. Принаймні у Вас буде безпечний домовий чат.

  • Знайти невеличкий радіоприймач для ультракоротких та FM-хвиль, а також елементи живлення для нього. Такий гаджет дозволить отримувати важливі повідомлення від уряду чи місцевої влади, якщо Вам доведеться залишити дім або у Вас не буде інших засобів зв’язку. Функцію FM-приймача досі підтримують деякі мобільні телефони при під’єднанні до них гарнітури.

  • Якщо Ви почули сирену тривоги та маєте перебої з мобільним зв’язком, увімкніть радіо або телебачення місцевого рівня. Там можуть транслювати важливі оголошення. Наприклад, щодо евакуації.

  • На випадок, якщо в кризовій ситуації ні у Вас, ні у ваших близьких не буде жодних технічних засобів зв’язку, потрібно вже зараз дуже чітко домовитись про місце та час зустрічі.

  • Якщо Ви плануєте евакуацію в якесь конкретне місце – визначте точку та час збору і домовтесь, що будете чекати там, наприклад, протягом 24 годин, а потім вирушите далі до пункту призначення.

  • Маленьким дітям варто покласти в кишеню або вшити в одяг записку. Там треба зазначити повне ім’я дитини, її батьків чи інших контактних осіб, адресу та телефони. Також дізнайтесь, де саме адміністрація садочка чи школи буде переховувати дітей у випадку загрози, щоб легко їх знайти.

  • Дітей шкільного віку варто попередити, як діяти в разі, якщо не буде зв’язку. Наприклад, що вони повинні залишатися з вчителем у безпечному місці і чекати на Вас.

Пам’ятайте, що зв’язок рано чи пізно відновиться. Але вам потрібно зберегти себе та ваших рідних і не втратити з ними контакт.

Матеріал підготовано на основі даних Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України.

Більше можливостей про те, як протидіяти ворогу на інформаційному фронті - на сайті Центру національного спротиву https://sprotyv.mod.gov.ua/

15/09/22

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».