Захист прав людини в місцях позбавлення волі. Практикум із проведення журналістських розслідувань - 1

У справах, що стосуються жорстокого поводження та катування у місцях позбавлення волі, є очевидний суспільний інтерес в питаннях, а чи було винних притягнуто до відповідальності. І кожен із нас може це прослідкувати. Коли правоохоронці - чи то прокуратура, чи ДБР звітують про відкриття кримінальних проваджень та викриття на незаконних діях працівників виправних колоній чи СІЗО, часто поза увагою громадськості залишається, а що ж далі відбувається із тими справами.

Правозахисники стверджують, що відкрити кримінальне провадження – це вкрай мало. У багатьох випадках такі справи не доходять до суду та їх закривають ще на етапі досудового розслідування. Інший варіант, коли працівники пенітенціарної системи виходять "сухими із води" – перекваліфікація інкримінованого кримінального злочину на більш м’яку кримінальну статтю.

Візьмемо для прикладу публікацію “Бюро журналістських розслідувань ”Детективи” - <Концтабір Бахмутського СІЗО та пекло Синельниківської Зони>.

(за описаною схемою ми можемо робити матеріали - так би мовити “слідами публікацій” -  по будь-яких розслідуваннях).

Наша організація добилася того, аби за встановленими та оприлюдненими журналістами фактами, було відкрито кримінальне провадження. Це відбулося на початку 2022 року.

У журналістському розслідуванні було викладено і доведено ряд незаконних дій з боку посадових осіб адміністрації, зокрема щодо нелюдського поводження з ув’язненими особами.

Відтоді минуло 4.5 роки.

Як нам дізнатися, що ж нарозслідували правоохоронці?

Крок перший

Найпростіший спосіб – прослідкувати подальшу долю досудового слідства за інформацією із судових реєстрів.

Для нас, як журналістів для цього є дієвий інструмент - Єдиний державний реєстр судових рішень.

Якщо по кримінальному провадженні виносилися будь які судові рішення, розглядалися обрання запобіжних заходів, проводилися обшуки, виносився вирок тощо, то така інформація буде наявною у реєстрі.

Для початку пошуку нам потрібно знати номер кримінального провадження.

У матеріалі “Концтабір Бахмутського СІЗО та пекло Синельниківської Зони” є відповідь Донецької обласної прокуратури, у якій цей номер вказано – 12022052150000096.

Вбиваємо його у рядок “пошук за контекстом” – і обов’язково беремо у лапки, щоб система шукала виключно цей результат.

Із результату пошуку бачимо, що жодного судового документу по цьому кримінальному провадженні не виносилося. Цьому є єдине пояснення – справа до суду не дійшла.

Як оформляти запити:

Основне правило у поданні запитів про надання публічної інформації – зазначення усіх необхідних ваших контактних даних - вказуємо П.І.П., повне місце реєстрації, номер телефону, електронну адресу, дату, коли ми написали і відправили запит.

Такі дані ми вказуємо, якщо надсилаємо запит від себе, як фізичної особи.

У нашому випадку, ми надсилали запити від організації – тому вказували дані юридичної особи, ставили печатку, керівник підписував (або відповідальна особа, що має право підпису також може підписувати).

Вказуємо, щоб відповідь надали саме на електронну адресу. Адже стаціонарною поштою відповіді будуть нам надходити в рази довше. Ще й по дорозі можуть “загубитися”.

Іноді, як державні установи так і правоохоронці, усупереч вимогам законодавства, вимагають аби запити, надіслані електронною поштою були підписані.

Аби не вступати у тривалі суперечки чи судові спори, у випадках коли нам оперативно потрібно дізнатися інформацію, ми роздруковуємо наш запит, підписуємо, скануємо чи фотографуємо і надсилаємо на електронку.

Де шукати контакти? На кожному сайті правоохоронців є вказані їх електронні адреси.

Заходимо на портал Донецької обласної прокуратури, шукаємо розділ “контактна інформація” чи “контакти”.

Другий запит нам потрібно відіслати безпосередньо до органу, який здійснював досудове розслідування.

Державне бюро розслідувань має свої територіальні управління. На їх сайті ми можемо дізнатися, до якого управління надсилати наш запит (дія якого із них поширюється на область, що нас цікавить). У нашому випадку – це Донецька область. Дізнаємося із сайту, що нам необхідно звернутися до ТУ розташованого у м. Краматорську (саме воно поширює свою діяльність на Донецьку область).

Уже на сайті безпосередньо територіального управління, у розділі контакти знаходимо електронку.

Отож, запити надсилаємо:

Донецька обласна прокуратура public-info@don.gp.gov.ua + priom_gromad@don.gp.gov.ua   

Територіальне управління ДБР, розташоване у місті Краматорську (поширює свою діяльність на Донецьку та Луганську області) -  public@kram.dbr.gov.ua + info@kram.dbr.gov.ua + zv@kram.dbr.gov.ua.

Яку інформацію потрібно зазначити у запиті?

Номер кримінального провадження, яке нас цікавить, якщо відомо – коли воно було вікрите, за якими статтями КК України, хто проводить досудове слідство.

Що ми питаємо – що хочемо з’ясувати?

Варто пам’ятати, що спочатку у кримінальному провадженні оголошується підозра особі, і тільки потім обвинувальний акт скеровують у суд.

Може бути така ситуація, що оголосили підозру, а справу закрили після того.

Оскільки ми не знайшли жодної інформації по номеру кримінального провадження, припускаємо, що воно закрите. Тому таке питання теж ставимо.

Бо коли запитаємо виключно про оголошення підозр і про обвинувальний акт, то нам і можуть не відповісти про закриття.

Також варто запитати, чи прокуратура оскаржувала рішення про закриття. Тому пишемо такі запитання:

1. Дату, коли оголошувалися підозри, скільком працівникам (і за якими ст. КК України) - працівникам ДУ “Бахмутська установа виконання покарань №6” у рамках досудового слідства у даному кримінальному провадженні.

2. Дату, коли обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було скеровано до суду.

3. Дату, коли і на яких підставах було закрито дане кримінальне провадження № 12022052150000096 від 31.01.2022 року.

4. Дату, коли органами прокуратури Донецької області було оскаржено рішення про  закриття даного кримінального провадження.

Тому, нам варто прослідкувати ефективність роботи прокуратури.

Можемо сформулювати питання наступним чином:

5. Чи були перевірені доводи і чи знайшли своє підтвердження (під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні) факти нелюдського поводження, факти вимагання грошових коштів з ув’язнених працівниками ДУ, незаконної торгівлі цигарками та наркотичними засобами працівниками ДУ.

Отримуємо відповіді і з прокуратури, і з ДБР.

Як ми і передбачали, справу закрили.

Пишемо матеріал.

Для ілюстрації, фото можемо взяти із попереднього розслідування. Даємо посилання (звідки взяли фото).

На ряд сайтів, щоб поставити документи на сайт, нам потрібно їх мати у форматі jpeg, jpg, чи png. Що робити, коли ми маємо їх у форматі PDF?

Можемо застосувати дієвий інструмент – сайт I love pdf.

За його допомогою ми можемо перетворити документи у потрібний нам формат.

Починаємо із заголовку – ми маємо всі факти і відповіді. Тож пишемо такий короткий результат - узагальнення того, що ми знайшли.

Починаємо робити текст.

На початку пишемо – для чого ми це взагалі робили. Тобто, для чого з’ясовували усю цю інформацію – у чому її суспільний інтерес. Зазначаємо ключові моменти – про невідворотність покарання та те, що відчуття безкарності – сприяє продовженню вчинення злочинів.

Можемо дати скріншот матеріалу – продовження про який робимо. Вставляємо гіперлінк.

Варто описати, що було з'ясовано у минулому розслідуванні. Тобто, коротко описуємо, що було побито 21-ого в’язня, як це все відбувалося, кого із працівників вдалося ідентифікувати. Розповідаємо, про наркоторгівлю в стінах СІЗО, як адміністрація установи залучає та змушує ув’язнених до злочинних дій, розписуємо схеми. Перелічуємо усі схеми, які організувало керівництво СІЗО.

Вказуємо, скільки часу минуло від подій.

В контексті того що ми зараз з’ясували, можемо подати роз’яснення для читачів від правозахисника. Він пояснює, що кримінальне провадження відкрили виключно після громадського розголосу та резонансу, і відкрили так, щоб було легко закрити – адже документацію підчистили.

Далі описуємо, що ми дізналися із відповідей ДБР та прокуратури – коли закрили, чому закрили. Вказуємо, що прокуратура таке рішення ДБР не скасовувала.

Поряд з тим, варто було б подати інформацію про те, що було встановлено представниками Омбудсмена. Вибираємо щось ключове/головне – “щодо застосування до ув’язнених неправомірних заходів фізичного впливу з боку адміністрації установи та неналежних умов утримування, представником Уповноваженого з дотримання прав жителів в Донецькій та Луганській областях Костянтином Черніковим та співробітниками Управління Олександром Дворніком, Олександром Дубіною та Антоном Петровим було здійснено позаплановий моніторинговий візит з метою перевірки зазначених фактів.

Під час візиту співробітниками Секретаріату було проведено конфіденційне спілкування з 26 ув’язненими, в ході якого встановлено, що дійсно 27.01.2022 адміністрацією установи відносно деяких ув’язнених були застосовані заходи фізичного впливу та наручники”.

Відповідно, у статті можемо вказати, що представники Уповноваженого застосування фізичної сили підтвердили, а от ДБР довести у цих діях вчинення злочинів не спромоглося. Тим більше, прокуратура із таким рішенням фактично погодилася.

Обов'язково згадуємо за факт, який ми встановлювали у п'ятому питанні запиту. А саме повідомлення прокуратури, що ряд встановлених нами фактів був долучений до матеріалів кримінального провадження і в ході розслідування вони будуть перевірені.

А що ж відповіла прокуратура? Зазначаємо: 14 квітня 2026 року Донецька обласна прокуратура повідомила нам листом, що “Факти вимагання грошових коштів з ув’язнених, незаконної торгівлі цигарками та наркотичними засобами працівниками ДУ “БУВП (№6) в межах зазначеного кримінального провадження не були предметом дослідження”.

Даємо скріншот на те, що раніше прокуратура повідомляла зовсім протилежне. Підбиваємо короткий підсумок.

Що у на вийшло – ви можете прочитати за лінком.

23.07.2026

Про більше практичних інструментів, як проводити журналістські розслідування на цю тему - з нуля і до успішного матеріалу - у нашому навчальному відео фільмі - тренінгу: