- Мы тебя сотрём в порошок -. Опєра "ламають" засуджених в туберкульозній колонії на Дніпрі
Жорсткий пресинг на важкохворих засуджених ще більше посилився після наших журналістських запитів. Заяви до прокуратури, ДКВС, Уповноваженого ВРУ з прав людини викликали ще більші каральні заходи проти осіб, які до нас звернулися.
Наступного дня, після того, як ми розіслали звернення із переліком фактів ймовірного жорстокого поводження та репресій у Дніпропетровській спеціалізованій туберкульозній лікарні №89 при тутешній Дніпровській виправній колонії, ініціатора звернення до журналістів, хворого Сергія Кириченка кинули в карцер – дисциплінарний ізолятор.
Ще одного хворого, військового Михайла Корецького, перевели до іншого відділення.
Олександра Дяченка, який наважився відкрито заявити про зловживання у колонії, змусили написати заяву, що його спроба покінчити життя самогубством була викликана не через переслідування із боку оперативників, а через його конфлікт із іншим засудженим.
За реакцію Уповноваженого нам нічого не відомо. Із Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надіслали відписку, що підтверджень незаконних дій працівників колонії не знайшли. Дніпропетровська обласна прокуратура скерувала наше звернення до Західної окружної прокуратури м. Дніпра. А начальник оперативної частини колонії, кажуть, штучно створює конфліктні ситуації між хворими в’язнями, які наважилися відкрито заявити журналістам про пресинг, та іншими засудженими.
Опєра Дніпровської виправної колонії № 89
Сергій Кириченко відбував покарання у Харківській ВК-43. Він судимий не один раз. Вчинення злочинів визнає. Каже, що розкаявся. Перед останньою судимістю, після чергової відсидки, Сергій активно волонтерив в притулку для врятованих тварин у Циркунах на Харківщині. Рятував з прифронтових регіонів собак та котів.
Його цивільна дружина з дитиною на тимчасово окупованій території.
Отримавши черговий строк, Сергій вирішив піти добровольцем на війну. Каже вирішив твердо “искупить вину кровью” штурмуючи ворожі посадки.
Перебуваючи у Харківській ВК-43, Кириченко отримав від військової частини письмову згоду на службу у штурмовому спеціалізованому батальйоні ШКВАЛ. Але ВЛК не пройшов. Із підозрою на захворювання його перевели до туберкульозної лікарні при виправній колонії № 89 у Дніпрі.
Туберкульоз підтвердився. Кириченко більш як на рік застряг на лікуванні.
Орієнтовно пів року тому, на їх 89-ту зону приїхав новий начальник оперативної частини Єгор Пасько. Цей опер встиг попрацювати і на Сумщині, в Роменській 56-ій колонії, і на Київщині в Бориспільській ВК-119.
Очоливши оперчастину, Єгор Пасько взяв собі в допомогу Миколу Біленка.
Від того часу на частину засуджених, Дніпровської колонії, за їх словами, почався тиск. Кажуть, що їх почали змушувати до співпраці – доносити на інших в’язнів. На відмови Пасько та Біленко реагували жорстко та із натхненням.
Почалися переслідування неугодних та ламання незговірливих.
"Мы вам грусти подкинем"
- На саму Пасху мене викликав в “штаб” начальник оперативної частини Єгор Пасько. Почав на мене тиснути, пропонувати співпрацю. Щоб я доносив на інших засуджених. Я от тісно спілкувався із Кирилом, що провертав різні афери. Той нещодавно звільнився.
От начальник оперчастини, став наполягати, щоб я підтримував із ним постійно зв’язок, розпитував.
“Передаш мені, коли він шось буде планувати провернути. Ми його кинем в розробку і “приделаем мусорам”, - описує Кириченко розмову із Паськом.
Кириченко від відповіді ухилився, мовляв подумаю. Коли минуло тижні три, а доноси від засудженого Паську не почали поступати, начальник оперчастини активізував свої зусилля.
- Ініціювали обшуки. Залітали майже щодня. Опера, інспектори. Дійшло до смішного. Після якогось обшуку у мене труси попропадали. Після іншого – кілька пар нових носків. Чергового разу сковорідку відібрали, - описує Кириченко.
- Під час одного з обшуків забрали мій планшет. За годину мене викликає до себе Пасько. Каже, що у мене була розблокована відео камера. Дивлюся, від мого планшету купа дротів, техніка різна підключена. Він сам розблокував камеру.
Каже, я вилучаю планшет. Я відповів, що буду скаржитися. Пасько накинувся на мене, почав бити по голові та животу, - каже Кириченко.
За словами багатьох хворих на туберкульоз, усі передачі, які їм надсилають з волі, “йдуть” через оперативну частину. І від оперів залежить, чи видадуть засудженому посилку.
Кириченка повідомив, що на нього почався тиск, у цьому плані, зі сторони опера Миколи Біленка. Засуджений розповів, що підлеглий Паська заборонив працівникові, відповідальному за видачу передач, віддати Сергію 10 кг чаю, надісланих знайомими.
- Він наказав, видавати мені виключно по кілограму. В результаті зникло біля трьох кілограмів. А Біленко каже мені, що все, чай закінчився. Так мені почали псувати все лікування. –
“Через тиск я ковтнув частину держака ложки”
Олександр Дяченко, інший хворий із туберкульозної лікарні при 89-ій колонії повідомив нам, що з метою припинення на нього тиску оперативників, він вдався до безпрецедентних дій – ковтнув частину держака ложки.
- Через кілька днів, як перевели сюди на лікування з Синельниківської ВК-94, мене викликали в “штаб”. В кабінеті був Пасько і Біленко. Почали вербувати, щоб я “стучав” на засуджених. Був очима оперативників, розповідав, хто і чим займається, хто з ким контактує на волі.
Почали заохочувати, що чіпати не будуть, зможу користуватися мобільним. Типу, тобі тут ще сидіти, і сидіти. Будеш мати доступ до WI-FI, кращі умови. В такому роді.
Я з ходу відмовився. У них настрій відразу помінявся. Почали погрожувати - що відправлять в іншу колонію з супровідним листом і там мене зітруть з лиця землі.
За 10 днів увірвалися до мене в палату. Почали речі розривати, Пасько кричав, що треба було погоджуватися на співпрацю. Забрали мобільний телефон.
Тим, хто із ними відмовляється співпрацювати – погрожують, застосовують фізичну силу.
Єгор Пасько мені продовжував погрожувати. Через його тиск, я ковтнув частину ложки, – повідомив Олександр Дяченко.
“Один із хворих готовий зашити собі рот”
Інший засуджений повідомив нам, що близько 40 хворих, що перебувають на лікуванні в Дніпропетровській спеціалізованій туберкульозній лікарні № 89 при виправній колонії, також стикнулися із методами роботи дуету Паська - Біленка.
- На мене давив Пасько, щоб я доносив, хто “на зону наркотік тяне”. Усім хто відмовляється вони погрожують, можуть вдарити. Якщо до нас у лікарню приїдуть із візитом представники Уповноваженого, всі ці засуджені будуть говорити. Вони бояться зараз відкрито робити заяви вам, журналістам, через очевидну помсту з боку персоналу. Але представникам Уповноваженого, очно все розкажуть.
Одного із хворих ці опера до такого довели, що він збирається зашити собі рот. Це в прямому значенні. Взяти нитку і зашити собі губи, - наполягає засуджений.
Має претензії до оперативника Біленка і хворий військовий Михайло Корецький. Каже, що працівник заборонив видати йому два мішки картоплі, що надіслали рідні.
- Біленко наказав “посильному” видавати по 1 кілограму. В результаті, в сумі мені видали один мішок. 30 кілограмів зникли. Я питаю в нього, а де решта. А Біленко посміхається – закінчилася, - описав нам події засуджений.
В ДІЗО за інтимні фотографії дружини
Після наших звернень та журналістських запитів, відразу ж наступного дня, Сергія Кириченка викликали на комісію колонії. Начальник оперативної частини звинуватив його у зберіганні та поширенні порно фотографій.
- Ситуація така, що моя цивільна дружина зараз на тимчасово окупованій території. Відповідно, з міркувань безпеки, вона користується моїм профілем у Facebook. Дзвонить із нього, переписується в месенджері. Для підтримання контактів із нею у мене є інший, “лівий” акаунт. Адже у неї та в моєї дитини можуть виникнути проблеми від російських правоохоронців, якщо дізнаються, що її чоловік в Україні.
Так, вона іноді мені надсилає свої інтимні фото. Це еротичні світлини. Там не має жодних порнографічних зображень.
Так от, Пасько отримав доступ до мого акаунта у Facebook, з месенджера поскачував ці фото моєї дружини.
На комісії колонії показував скріншоти, мовляв, що я розповсюджую порно.
Це моя дружина. Так, цивільна, але я маю фото разом із нею та з своєю дитиною. В свідоцтві про народження я теж вказаний батьком. Мені кохана не може надсилати еротичні фото? – повідомляє Кириченко.
Нібито за ці фото та розблоковану відео камеру планшета, Кириченка ізолювали в ДІЗО.
Корецького перевели в інше відділення.
Ми змогли отримати інформацію і від третього скаржника. Олександр Дяченко повідомив нам, що після цих подій, його до себе в кабінет викликав Єгор Пасько.
“Мы тебя сотрём в порошок”
- Пиши заяву, що ковтнув частинку держака ложки через тиск на тебе іншого засудженого.
Тобі потрібна операція, а від мене залежить, чи тебе на неї повезуть. Чи не повезуть, - передає слова начальника оперативної частини Олександр Дяченко.
Інший засуджений, із яким ми контактуємо повідомив, що йому розповіли лікарі про неодноразові візити до них Паська, який почав активно цікавитися, як можна виписати із лікарні Кириченка.
Також цей засуджений повідомив нам, що оперативники почали перешкоджати в отриманні посилок і іншим хворим. Та розповідати їм, що це все відбувається, через звернення Кириченка до журналістів. І щоб інші засуджені “вплинули” на скаржника.
- Пасько ходить по колонії, і розказує “близьким” йому в’язням, що йому нічого не зроблять. І він все рівно тут залишиться. Хвалиться своїм двоюрідним братом з прокуратури, - повідомляє засуджений.
А тим часом, нам надійшла відповідь із Департаменту з питань виконання кримінальних покарань:
“за результатами проведеної перевірки викладена Вами інформація щодо можливих неправомірних дій з боку співробітників установи не знайшли свого об'єктивного підтвердження”, - коротко написав заступник начальника Департаменту Дмитро Штутман.
А от в. о. начальника Олег Степанюк, з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, підготував більш розлогу відповідь:
“… було ініційовано та проведено перевірку викладених можливих порушень у межах якого здійснено виїзд до державної установи «Дніпровська виправна колонія (№ 89)» та Дніпропетровської спеціалізованої туберкульозної лікарні № 89. За результатами перевірки повідомляємо наступне:
Під час конфіденційних бесід із засудженими Кириченком С.А., Дяченком О.В., Корецьким М.В. та іншими утримуваними особами фактів застосування фізичного насильства, побоїв або погроз з боку Паська Є. В. та Біленка М. В. виявлено не було”.
В той же час сам Сергій Кириченко спростовує таку інформацію Міжрегіонального управління стосовно своєї позиції.
- Це неправда. Я такого не говорив та не підписував. У свої поясненнях я написав і підтвердив, що зазнавав посійного психологічного тиску зі сторони Паська і Біленка.
Я також письмово підтвердив, що до мене застосовувалася фізична сила.
Усі відписки з боку управління чи адміністрації установи про те, що я нібито заперечував факт застосування до мене неправомірних дій з боку оперативного співробітника Пасько, не відповідають дійсності. -
Вище ми також вже описали, що відбулося після наших журналістських звернень. І що Пасько, за словами Дяченка, змусив його під тиском написати відповідну заяву.
Також Міжрегіональне управління стверджує, що обшуки проводяться згідно норм законодавства, а фактів привласнення речей не встановлено; видача продуктів здійснюється відповідно до вимог Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарання, а фактів привласнення передач не встановлено; і що планшет вилучили правомірно.
“Засуджений Дяченко О.В. дійсно отримав медичну допомогу, проте цей інцидент визнано демонстративно-шантажною поведінкою, яка не пов'язана з діями оперативних працівників, а викликана небажанням засудженого виконувати законні вимоги адміністрації.
Враховуючи вищевикладене, інформація щодо незаконних та неправомірних дій Паська Є.В. та Біленка М.В. не підтвердилася. Діяльність зазначених працівників відповідає вимогам їх посадових інструкцій, законодавства України та внутрішнім регламентам установ виконання покарань”, - зазначило у відповіді з Південно-Східного МРУ з ПВКП МЮ.
Ми продовжуємо перебувати у тісному контакті із засудженими з Дніпропетровської спеціалізованої туберкульозної лікарні №89, при Дніпровській виправній колонії № 89.
Засуджені і далі наполягають, що коли до них приїдуть представники Уповноваженого, вони будуть свідчити про описані нами, з їх слів, методи роботи Єгора Паська та Миколи Біленка.
Засуджені довіряють виключно представникам Уповноваженого, а не людям із системи Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Тож ми публічно закликаємо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, належно розглянути наше звернення та здійснити позаплановий моніторинговий візит.
///
Ми не отримали відповіді від Західної окружної прокуратури м. Дніпра.
Ми також надіслали прохання про надання коментарів Єгору Паськові та Миколі Біленку. На момент публікації, ми не отримали від них відповідей.
Якщо відповіді нам таки надішлють, ми додамо їх до матеріалу та опублікуємо у повному обсязі.
28.05.2026
Матеріал підготовано в рамках проекту “Сприяння захисту прав людини в Україні через правозахисну освіту та залучення громадськості”, що фінансується Європейським Союзом у межах реалізації субгранту, наданого Центром громадянських свобод. Його зміст є відповідальністю Бюро журналістських розслідувань "Детективи" і не обов'язково відображає погляди Центру громадянських свобод та Європейського Союзу.
