Українські іранці. Судова історія

Схема цікава і бездоганна. Її викривали працівники СБУ двох областей — Дніпропетровської і Запорізької. І хоча, в кінцевому варіанті, обвинувачений був виправданий у суді, ця схема заслуговує на її широке висвітлення. Адже за нею, будь хто із іноземців може отримати паспорт громадянина України. А в подальшому — закордонний паспорт. І вільно виїхати до Європи. Ще раз підкреслюємо — обвинуваченого було виправдано та визнано у суді невинуватим. Але навіть досвідчені оперативники із Львівщини не чули за таку схему. Тож описуємо її — з метою попередження майбутніх подібних оборудок.

Отже, у суді слухалася справа чоловіка, який працював завідувачем Новомиколаївського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області. Що ж накопало обвинувачення? Слідчі наполягали, що керівник міграційників сприяв незаконному переправленню осіб через державний кордон України.

В чому полягала, на думку слідчих, схема? Вони звинуватили керівника міграційників у тому, що він незаконно видав українські паспорти для громадян Ісламської Республіки Іран. Але найцікавіше — як це відбулося. Працівники СБУ наполягали, що до керівника міграційників звернулося двоє осіб. Начебто, було вирішено провернути оборудку із втратою паспорта. Тобто, схема полягала ось в чому. Іранці, звертаються до відділу міграційної служби із заявами, що вони втратили попередні українські паспорти. Керівник міграційників заводить відповідні справи. Далі, як встановило слідство, було підроблено офіційні документи, про видання у минулому цим особам паспортів. Які вони зараз втратили. Насправді, осіб, на яких вироблялися паспорти не існувало. Тобто, це були вигадані люди. Маючи підроблені попередні заяви, про те, що у минулому цим людям видавалися паспорти, начальник міграційників вже тепер відкрив справи про начебто втрату цих паспортів. Також, він завів кілька адміністративних справ, і навіть оштрафував іранців (з українськими паспортами на неіснуючих осіб) — за втрату паспорта.

За версією слідства, аби уникнути перевірок, було сфальшовано документи, за якими дані іранці проживали власне на території Новомиколаївського району.

І відповідно, маючи усі ці підроблені документи, начальник міграційників видав іранцям паспорти громадян України. На які вони нібито у майбутньому планували оформити закордонні паспорти.

У судових засіданнях начальник міграційників повністю заперечував свою вину. І наполягав, що все робив згідно чинного законодавства. Одним із елементів його виправдання був той факт, що підроблені документи та довідки були підписані невстановленими особами. Окрім того, хоча і експертиза встановила, що попередні заяви та документи, які начебто було оформлено у 90-их, на початку 2000-их, про видачу первинних паспортів, були виконані після 2011 року — що свідчить про їх підробку — але не знайшлося жодних доказів, що це зробив начальник міграційників.

У судовій справі також згадувався нібито спільник начальника міграційників. Його було засуджено у іншій справі — за незаконне переправлення осіб через державний кордон України. Саме він дав викривальні покази на начальника міграційників. Однак, правоохоронці, упродовж усього слухання справи у суді, цього свідка так і не змогли доставити до суду — для дачі свідчень та показів.

Також, виправдовуючи начальника міграційників, суддя знайшов багато доказів, які було визнано недопустимими або зібраними в незаконний спосіб.

А ще суддя наполягав, що досудовим слідством не здобуто жодних доказів того, що іранці виробили закордонні паспорти і перетнули із цими паспортами кордон до Європи. Ба більше, суддя зазначив, що і взагалі не здобуто жодних доказів реального фізичного існування цих іранців.

Але сама схема доволі цікава. Підсумуємо її. На початку, підробляються документи та справи, про видачу у минулому неіснуючим особам паспортів громадян України. Далі, заводяться справи про втрату цих неіснуючих паспортів на неіснуючих осіб. Далі — підробляються документи, що ці особи зареєстровані — прописані — на території, підпорядкованій відповідному відділу міграційної служби. Згодом, на неіснуючих громадян, за втрату неіснуючих паспортів заводяться справи про адміністративні правопорушення. Накладаються штрафи. І оформляються уже реальні паспорти громадян України. На заміну нібито втрачених. Так, іноземці, чи то іранці, чи то афганці стають українцями із українськими паспортами. А на фінальній стадії, за уже справжніми українськими паспортами виробляються закордонні паспорти. І шлях до Європи відкритий.

Маємо надію, що правоохоронці по Україні, яким не відома ця схема, візьмуть дану інформацію до уваги, та використають у майбутньому.

Ми ж і надалі слідкуватимемо за новими оборудками і схемами та будемо інформувати громадськість про цікаві справи та злочинні угрупування.

"Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту «Серія антикорупційних журналістських розслідувань - Шлях до Європи. Як злочинці та терористи з Африки та Азії - незаконно - потрапляють до Європейського Союзу - за маршрутом Росія - Білорусь - Україна». Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".