Геноцид осіб похилого віку
За статтею 19 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, пересічний пенсіонер за віком набував право 55% заробітку за 25 років стажу чоловіками і 20 років жінками. Та збільшення на 1% розміру пенсії за кожен наступний повний рік роботи. Це по 2003 рік включно.
Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 2004 року пересічний пенсіонер набував право на пенсію в розмірі 1,35% від заробітної плати з якої обчислена пенсія за кожен рік роботи до виходу на пенсію.
Тобто 54% від заробітку за 40 років страхового стажу.
В 2017 році внесенням змін до цього Закону, пенсіонер набуває право на 1% від заробітної плати з якої обчислена пенсія, тобто за 40 років страхового стажу і заробітку з якого обчислена пенсія за весь період персоніфікованого обліку з 1 липня 2000 року.
Ця норма страхового Закону суперечить законодавству країн ЄС, ст. ст. 22 та 58 Конституції України, в яких заборонено погіршення правового становища пенсіонера та зазначено, що закони зворотної дії в часі не мають.
І зазначено, що мінімальний розмір пенсії не може бути нижчий 40% заробітної плати з якої обчислена пенсія, а тому з минулого року пересічним пенсіонерам, які набули стажу 35 років, виплачується пенсія в розмірі не менше 40% від мінімального розміру заробітної плати, при наявності досягнення таким 65 річного віку.
Що до решти пенсіонерів, ця вимога законодавства країн ЄС не застосовується - щодо обчислення розміру пенсії із більшого заробітку.
Таким чином, пересічні пенсіонери, які вийшли на пенсію по 2017 рік, по співвідношенню до теперішнього розміру середньої заробітної плати, отримають пенсію в розмірі 20% від заробітної плати з якої обчислена пенсія, по співвідношенню до середньої заробітної плати в Україні на теперішній час.
Пенсія пересічного пенсіонера має щорічно осучаснюватися, бо індексація пенсійних виплат 50% росту заробітної плати за 3 останні роки в Україні та 50% індексу інфляції, не забезпечують мінімального розміру пенсійної виплати гарантованої законодавством країн ЄС.