У чиї кишені йдуть енергетичні гроші

10.12.21.

“Всі у виграші. І це дуже здорово. І я хочу вигравати далі”, – коментував Рінат Ахметов здобутки ФК “Шахтар”, у нещодавно оприлюдненому інтерв’ю під промовистою назвою “У нас яркое будущее”.

Успіхи в спортивній царині клубу найбагатшої людини України можна із впевненістю перенести і на його бізнес. Навіть попри зміну влади в країні та військові дії, за минуломісячним рейтингом Bloomberg, пан Ахметов зайняв 282 місце серед найбагатших людей світу. Станом на червень, за рік його оціночна вартість капіталу зросла на 1,3 мільярди доларів.

Звісно, у власності пана Ахметова не тільки енергетика, але металургія, телекомунікації, банки тощо. Але у вартості зросли саме енергоактиви. Якщо проаналізувати фінансові звіти компанії, то побачимо, що ДТЕК Енерго завершив перший квартал 2018 року з прибутком в 4,3 млрд грн.

У 2017 році прибутки також зростали. Так, за даними Concorde Capital, у минулому році чистий прибуток ДТЕК Енерго зріс на 10% до 141 мільярда гривень. Згідно з розрахунками, EBITDA (операційний прибуток до сплати відсотків, податків і амортизації) компанії покращилася на 29% до 23 млрд грн.

Тільки у 4 кварталі 2017 року чистий дохід “ДТЕК Енерго” склав 41,4 млрд грн (зростання на 34% порівняно з попереднім кварталом), а EBITDA – 8,8 млрд грн (зростання на 92% порівняно з попереднім кварталом).

І напевне, більшість українців навіть не здогадуються, що саме вони беруть активну участь у поповненні “скарбнички” донецького олігарха. Нижче – як це працює.

Правила гри

Електроенергетичний бізнес в Україні очікують кардинальні зміни. У квітні 2017 року Верховна Рада прийняла закон“Про ринок електричної енергії”. Уже з серпня 2019-ого Україна матиме модель ринку електроенергії, який працює відповідно до європейських стандартів.

Натомість, на сьогодні, українська енергетика є однією із найбільш проблемних галузей для нашої держави. І на це вплинула низка факторів.

Як сьогодні працює ринок електроенергії? Споживачі оплачують кошти за електроенергію обленерго. Ці ж компанії, залишивши частку за свої послуги постачання та розподілу енергії, перераховують кошти Державному підприємству “Енергоринок”. А воно як єдиний оптовий покупець-продавець розподіляє отримані платежі між виробниками електричної енергії.

Алгоритм розподілу коштів для виробників також передбачений. Уся генерація має встановлені тарифи, за якими вони постачають електроенергію. Тому розподіл коштів від “Енергоринку” формується відповідно до: а)встановленого тарифу і б) кількості поставленої електроенергії. У результаті, орієнтовно 50% із усіх отриманих коштів “Енергоринок” повинен віддавати теплоенергетикам, приблизно 40%  –  атомникам, і те що залишилося – зеленій енергетиці та гідроенергетикам.

Такий механізм зумовлений тим, що вартість енергії, виробленої на ТЕС і теплоцентралях є значно дорожчою, аніж з атомних електростанцій.

Як повідомили у ДП “Енергоринок”, структура за обсягом та вартістю електричної енергії, що була продана в Оптовий ринок у 2017 році, виглядає наступним чином:

ДП НАЕК “Енергоатом” виробило 56,58% усієї електричної енергії в країні. Це понад 80 502 млн кВт-год. За собівартістю – трішки більше 38 366 млн гривень.

Натомість, генеруючі компанії теплових електростанцій виробили 28,48% електричної енергії в країні (понад 40 526 млн кВт-год). Однак її собівартість – понад 64 665 млн гривень.

Тобто, теплоенергетики виробляють значно менше електроенергії, однак набагато вищої вартості.

Дані з сайту ЦЕК

Саме ж ДП “Енергоринок” є фактично таким собі посередником із розподілу коштів між споживачами та обленерго і виробниками. І повинно розподіляти кошти і виробникам атомної енергії, і гідроенергетикам, і теплоенергетикам.

Однак в останні 3.5 роки простежується чітка лінія підтримки виробників теплової енергетики з боку регулятора (НКРЕКП) та Міненерговугілля.

Усе найкраще – тепловикам

Електроенергетичний ринок потребує термінової реорганізації, в першу чергу і через просто фантастичні об’єми боргів.

Як повідомили у НКРЕКП, станом на 01 травня 2018 року, споживачі заборгували ДП “Енергоринок” (через енергопостачальників, у більшості випадків – обленерго) – 29,753 млрд грн .

Відповідно, саме ж ДП “Енергоринок” також боргує. За даними НКРЕКП, загальна заборгованість цього держпідприємства за електричну енергію перед виробниками та ДП “НЕК “Укренерго” складає майже 24 млрд грн.

Голова НКРЕКП Оксана Кривенко зазначає, що “основною причиною неповних розрахунків ДП “Енергоринок” перед виробниками електричної енергії є заборгованість споживачів за спожиту електричну енергію”.

За даними регулятора, найбільшими неплатниками є підприємства вугільної промисловості  (станом на 01.05.2018 р. – понад 14,235 млрд грн); підприємства, що надають послуги з центрального водопостачання та водовідведення (понад 5,6 млрд грн); населення (понад 5,4 млрд грн).

І в ДП “Енергоринок”, і в НКРЕКП, і в Міненерговугіллля одностайні в тому, що заборгованість споживачів залежить, зокрема, і від ефективної роботи енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність із постачання електричної енергії.

Так і як це все стосується найбагатшої людини в країні?

Є такий енергетичний холдинг ДТЕК, який належить олігархові Рінату Ахметову.

За даними сайту ДТЕК, які підтверджені даними Державної служби статистики України “ДТЕК Енерго” виробляє чверть електроенергії в країні. Виробничі потужності компанії представлені підприємствами теплової генерації в складі “ДТЕК Східенерго”, “ДТЕК Дніпроенерго”, “ДТЕК Західенерго”, “Київенерго” та Миронівської ТЕС, що входить до “ДТЕК Донецькобленерго”…

До складу “ДТЕК Енерго” входять 5 дистрибуційних підприємств, що обслуговують 3,4 млн клієнтів:  ”ДТЕК Дніпрообленерго”, “Київенерго”, “ДТЕК Донецькобленерго”, “ДТЕК Високовольтні мережі”, “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля”.

Тобто, у енергетичний холдинг входять компанії, які є і виробниками енергії, і її постачальниками кінцевим споживачам.

За даними Міненерговугілля, група ДТЕК контролює приблизно 80% теплової електрогенерації. Цю інформацію підтвердили і в АМКУ – тут із 2015 року розслідують справу щодо зловживання монопольним становищем групою компаній ДТЕК.

Ще на початках цього розслідування керівник АМКУ Юрій Терентьєв повідомляв, що компанії ДТЕК виробляють 25% електроенергії в країні.

Так ось, як зазначив директор ДП “Енергоринок” Юрій Гнатюк, станом на 01.06.2018 року, загальна заборгованість енергопостачальних компаній “Дніпрообленерго”, ”Донецькобленерго”, ”Високовольтні мережі”, “Крименерго”, ”Київенерго”, ПЕМ ”Енерговугілля” перед ДП “Енергоринок” становить 7,9 млрд грн.

Натомість, заборгованість ДП “Енергоринок” перед генеруючими компаніями  “Західенерго”, ”Дніпроенерго”, ”Східенерго”, ”Київенерго”, складає 3,5 млрд гривень.

Нескладна арифметика – отримуємо, що компанії з групи ДТЕК боргують перед ДП “Енергоринок” 4,4 млрд гривень.

На запит, чому не погашаються борги, гендиректор “ДТЕК Енерго” Дмитро Сахарук відповів, що компанія “не здійснює діяльність щодо виробництва і торгівлі електроенергією та не має взаємовідносин з ДП “Енергоринок” щодо розрахунків в межах оптового ринку електричної енергії”.

“Наведені у Вашому зверненні підприємства, що провадять зазначені види господарської діяльності, відповідно до приписів Господарського кодексу України, є окремими суб’єктами господарювання, а отже є самостійними учасниками договірних відносин з ДП “Енергоринок””.

Варто відзначити, що рішення про механізм розподілу коштів між виробниками електричної енергії за відпущену електроенергію, спочатку затверджує Рада ОРЕ (оптового ринку електроенергії). І є не дивним, чому гра йде “у одні ворота” – на користь тепловиків. Адже із 10 членів Ради – четверо – представники компаній ДТЕК, а керівник Ради – Борис Лісовий є радником Генерального директора ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі».

Кому і як ДП “Енергоринок” віддає борги

Якщо проаналізувати погашення і накопичення боргів за останні кілька років, то простежується закономірна тенденція невидимого, на перший погляд, надання непропорційних переваг одним учасникам Оптового ринку на шкоду іншим.

Як повідомила голова НКРЕКП Оксана Кривенко, загальна заборгованість ДП “Енергоринок” перед атомними електростанціями станом на 01.06.2016 року становила понад 11,744 млрд грн. А за два роки вона складає майже 11,6 млрд грн. Фактично, збереглася на одному рівні.

Натомість, заборгованість ДП “Енергоринок” перед енергогенеруючими компаніями ТЕС із трохи більше 9,177 млрд грн у червні 2016 року, скоротилася за цей же ж період – до приблизно 3,94 млрд грн.

Отож, як говорять цифри, борги перед теплоенергетиками систематично погашаються. А як ми зазначали, 80% теплової електроенергії виробляють компанії групи ДТЕК.

І робиться це часто в обхід алгоритму щодо розподілу платежів – пропорційно вартості виробленої електроенергії. Адже такий розподіл є непропорційний – першочергово задовольняють тепловиків, що і є суттю проблеми.

До прикладу, як з’ясували “Наші гроші”,  наприкінці 2016 року “Енергоринок” розподілив 686 млн грн. Жодної копійки із цієї суми не отримали ні атомники, ні гідроенергетики. Згідно з постановою НКРЕКП та рішенням Міненерговугілля, 676 млн грн від “ДП ”Енергоринок” отримали компанії групи ДТЕК – “Східенерго”,”Західенерго” та ”Дніпроенерго”.

Така негласна підтримка теплової генерації в Україні не поодинока.

До прикладу, 18 жовтня 2017 року КМУ приймає розпорядження №776-р “Про заходи щодо стабілізації роботи енергогенеруючих компаній теплових електростанцій.

Відповідно до цього розпорядження, ДП “Енергоринок” бере кредит у 2 млрд грн в державного “Ощадбанку”. Ці кошти передбачаються для погашення заборгованості перед виробниками електроенергії, яка утворилася у “Енергоринку” станом на 01.09.2017 року.

Однак, з легкої руки Кабміну, усі кошти – виключно тепловій генерації.

Згодом, 9 січня 2018 року, НКРЕКП приймає постанову №9, про розподіл коштів.

Як повідомила голова регулятора Оксана Кривенко, із 2 млрд грн майже 1,307 млрд грн отримали ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго”, ПАТ “ДТЕК Західенерго”, ТОВ “ДТЕК Східенерго”.

Така прихильність із боку НКРЕКП, КМУ, Міненерговугілля до підприємств з групи ДТЕК не оминула своєю увагою НАБУ.

Як повідомляли “Наші гроші”, Національне антикорупційне бюро України ще у лютому 2018 року відкрило два кримінальні провадження “стосовно зловживань службовим становищем посадових осіб НКРЕКП при прийнятті регуляторних рішень на користь енергетичних підприємств холдингу «ДТЕК»”.

Стосовно такої підтримки теплової генерації, із Секретаріату КМУ надійшла відповідь за підписом начальника Управління забезпечення доступу до публічної інформації Роксолани Стадник, яка вказала, що розробником згаданого розпорядження №776-р є Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

Натомість, перший заступник Міністра Тетяна Максимець таку їхню ініціативу пояснила необхідністю розрахунку енергогенеруючих компаній теплових електростанцій перед постачальниками вугільної продукції.

До слова, за даними Міненерговугілля, у 2017 році власне група ДТЕК видобула більше 80% енергетичного вугілля в Україні.

“Це очевидно, що такі «ручні» рішення, по яких державні “Енергоатом”, “Укргідроенерго” та “Укренерго” не отримують нічого, а всі гроші йдуть тепловій генерації, де Ахметову належить 80% підприємств – це є преференції компанії ДТЕК. На жаль, Міністр енергетики та НКРЕКП, таким чином, демонстрували свою лояльність до Ахметова, а страждали державні підприємства”, – коментують описані дії в “Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг”.

Однак, не всі експерти одностайні у такій позиції. Так, Юрій Саква, перший заступник Голови Ради Спілки “Всеукраїнської енергетичної асамблеї” дотримується кардинально протилежної точки зору:

“Це помилкове твердження, що підтримується тільки теплова енергетика. Частковий розрахунок з ТЕС – це ситуативний, але необхідний початок. Завтра уряд може прийняти рішення для АЕС, післязавтра для ТЕЦ і т.д. Поки не погасять борги всім учасникам. Ще раз хочу висловити думку, що при проведенні процедури погашення заборгованості, добитися рівномірного розподілу по борговим зобов’язанням – складно/неможливо та й недоцільно” – наполягає Юрій Саква.

Кредити коштом населення

Якщо чітко виокремити головну проблему описаного – то це розподіл коштів у “Енергоринку” на користь теплової генерації ДТЕК, який непропорційний їх частці у вартості електроенергії.

В отриманні кредитів ДП “Енергоринок” є два важливих моменти: перший – це погашення відсотків за користування кредитними лініями. І другий – кому і як надаються ці кошти.

Перше – скільки взяли і скільки заплатили банкам.

За інформацією, наданою ДП “Енергоринок”, у період з 2015 по червень 2018 року це підприємство залучило у двох банках – АТ “Ощадбанк” та АБ “Укргазбанк” – разом понад 35,7 млрд грн.

Загалом, за користування кредитами за цей період, ДП “Енергоринок” заплатив майже 3,319 млрд  грн.

Для чого ж держпідприємству кредити? Ці гроші в минулі роки надавалися, як авансові платежі виробникам електричної енергії – як оплату товарної продукції майбутніх розрахункових періодів.

Тобто, аби енергогенеруючі компанії мали кошти для розрахунків за паливо, зокрема вугілля, ДП “Енергоринок” бере кредити, і надає їх як аванси виробникам.

Отже, виробники електричної енергії користуються даними грошима безкоштовно.

Відсотки сплачує ДП “Енергоринок”. Але звідки у підприємства на це кошти?

Як повідомили у НКРЕКП, відсотки за користування кредитними коштами включаються у кошторис витрат ДП “Енергоринок”: “Відповідно до положень Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 03.03.2016 №289, який був погоджений Міненерговугілля, Антимонопольним комітетом України та Державною регуляторною службою України та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.03.2016 за №428/28558, однією із складових прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії є кошторис витрат ДП “Енергоринок”, – роз’яснили в НКРЕКП.

Тобто, виходить, що відсотки за користування для виробників енергії безкоштовними кредитами в кінцевому результаті сплачує кожен із нас – споживачів електроенергії. Адже ці кошти закладаються у кінцеву оптову ціну. І хоча ціни на електроенергію для населення регульовані та нижче ринкових, бізнес сплачує повну ціну – з усіма витратами плюс із крос-субсидуванням цін для населення, що зрештою відображається на цінах товарів та послуг.

Тому не дивно, що за останні 3,5 роки, ОРЦ (оптова ринкова ціна) електроенергії в Україні зросла в понад 2 рази, за підрахунками ДП “Енергоринок”. За даними на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг із  квітня 2015 року ця ціна зросла в 2,4 рази.

Кого субсидуємо

Кому ж надаються безкоштовні кредити впродовж останніх років?

НКРЕКП надала розрахунки, згідно яким із понад 13,29 млрд грн кредитів, залучених у 2015 році, понад 8,533 млрд грн отримали компанії групи ДТЕК – ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго”, ПАТ “ДТЕК Західенерго”, ТОВ “ДТЕК Східенерго”.

Із понад 10,8 млрд грн, залучених ДП “Енергоринок” у 2016 році, ці ж компанії і ПАТ “Київенерго” отримали майже 6,485 млрд грн.

Із понад 8,27 млрд грн у 2017-ому – отримали понад 5,107 млрд грн.

А за 5 місяців 2018 року, із більш ніж 3,372 млрд грн, ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго, ПАТ “ДТЕК Західенерго, ТОВ “ДТЕК Східенерго”, ПАТ “Київенерго” надано більш ніж 2,014 млрд грн.

Загалом, із усіх залучених із 2015 року кредитних коштів, зазначеним компаніям надали загалом орієнтовно 62% цих грошей.

Отже, переважно компанії олігарха Ахметова користувалися цими безкоштовними кредитами.

Відсотки за користування кредитами включалися у кошторис ДП “Енергоринок”. Цей кошторис закладався у формування Оптової ринкової ціни електроенергії.

Із цієї ціни, відповідно формувалася вартість електроенергії для населення.

А також – промисловості. Для якої тариф значно вищий, однак його в кінці-кінців здебільшого оплачують українці.

Адже підприємства і виробники, які розраховуються за електроенергію, свої затрати включають у вартість продукції. Тож йдучи в магазин, чи оплачуючи послуги водопостачання, кожен із українців сплачує і за високу вартість тарифів електроенергії для непобутових споживачів.

Тарифів, у які закладено із початку 2015 року понад 3 318 830 300 грн відсотків.

Попри описану високу прихильність і НКРЕКП, і “Енергоринку”, і Міненерговугілля до теплової генерації, нагадаю – понад 80% якої – це ДТЕК, – державні мужі продовжують підтримувати бізнес найбагатшої людини країни.

Так, термін повернення авансових платежів, які потрібно було віддати “Енергоринку” у квітні 2018 року, продовжено до 2019 року.

І виробники електричної енергії зможуть безкоштовно користуватися цими кредитами ще майже рік.

До слова, як написали із “Енергоринку”, станом на 01.06.2018 року загальна сума таких авансів становить 1,78 млрд грн, із яких 1,04 млрд грн – надано компаніям із групи ДТЕК (“Західенерго”, ”Дніпроенерго”, ”Східенерго”, ”Київенерго” ).

Такий широкий жест у Міненерговугілля пояснюють коротко і лаконічно. Мовляв, відтермінували їм повернення авансових платежів, бо у ДП “Енергоринок” перед зазначеними компаніями значно більше боргів.  Відповідно, підприємство свою заборгованість погасить до 2019 року, тоді у зазначених ДТЕКівських компаній з’являться кошти, і вони зможуть повернути зазначені аванси.

За те, що у компаній, що входять до групи ДТЕК, як я писав вище, 4,4 млрд гривень “чистого” боргу перед “Енергоринком”, у Міненерговугіллі чомусь не згадують.

Міненерговугілля також пояснює, що “погашення підприємствами цих авансових платежів – можуть негативно позначитися на фінансовому стані підприємств”.

Чому українці мають субсидіювати бізнес олігарха, якщо підприємства Ахметова можуть самі брати кредити у комерційних банках і сплачувати за них відсотки?

Міненерговугілля прикриває свої дії благими намірами і турботою про споживачів: “Відтермінування повернення авансів дозволить підприємствам теплової генерації акумулювати кошти для надійної підготовки та проходження осінньо-зимового періоду 2018/2019 років”, – написав заступник міністра Анатолій Корзун.

Натомість, Світлана Голікова, член Стратегічної ради ГО “Київський інститут енергетичних досліджень”, переконана, що однією з найголовніших проблем в сфері є перехресне субсидування:
“В електроенергетиці в останні роки залишається високим рівень перехресного субсидування промисловими споживачами вартості електричної енергії, що відпускається окремим категоріям споживачів за фіксованими тарифами. Загальна сума компенсації втрат енергопостачальним компаніям від здійснення постачання електроенергії окремим категоріям споживачів у 2015 році склала 43,8 млрд грн., у 2016 – 45,5 млрд грн.», – повідомила Голікова на круглому столі “Як захистити споживача в період складних реформ енергоринків”.

Міненерговугілля та його баланс

Незважаючи на все вищеописане, тепловики продовжують отримувати від держави чергові преференції.

Так, схвалений Міненерговугілля баланс на 2018 рік передбачає зменшення виробництва дешевшої електроенергії на атомних електростанціях та, відповідно, зростання відпуску дорожчої електроенергії теплових електростанцій (ТЕС).

І ось маємо результат. Як повідомили у НКРЕКП, за 4 місяці 2018 року частка виробництва ДП “НАЕК Енергоатом”, в загальному обсязі зменшилася до 50,2% (у порівнянні із 56,6% – за аналогічний період у 2017 році). Натомість, частка генеруючих компаній ТЕС збільшилася до 29,2% (із 28,5%).

Такі дії у Міністерстві пояснили необхідність “збільшення тривалості ремонтів на енергоблоках у зв’язку із збільшенням об’єму запланованих робіт”.

Експерти погоджуються, що питання ремонтів та безпека на атомних об’єктах є одним із першочергових питань в країні. Але поряд з тим, наводять й іншу причину:

– Виробіток “Енергоатому” систематично занижують, щоб дати більше заробити тепловій генерації (ДТЕКу Ахметова), хоча такий сценарій і означає вищий тариф для споживача, – висловлюють свою позицію у “Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг”.

Натомість Юрій Саква, перший заступник Голови Ради Спілки “Всеукраїнської енергетичної асамблеї”, вважає, що тут йдеться виключно про питання безпеки:

“Основна причина це збільшення обсягу планових ремонтів відповідно до затвердженого графіку на 2018 рік. Нагадаю, що 2017 році виробництво електроенергії АЕС було більш високим у зв’язку з введенням особливого стану для заміщення зупинених ТЕС на АШ (з лютого по серпень).

Друга це – в результаті позапланового ремонт блоку на ХАЕС в квітні-травні 2017 року виробництво було знижено приблизно на 1млрд квт/г, з відповідним заміщенням виробництва на теплових електростанціях за рахунок спалювання додатково приблизно 590 тис. тон вугілля. Зразу скажу, це абсолютно ординарна ситуація, таке трапляється, такі режими прогнозуються і впевнений, що до початку ОЗМ запаси вугілля на складах будуть відновлені. Режим «гарячого» та «холодного» резервування  на ТЕС для забезпечення надійності ОЕС на випадок непередбаченої зміни в режимах роботи АЕС задається НЕК «Укренерго» постійно. Попри всі взаємні претензії, які існують між виробниками треба розуміти та враховувати в оцінках, що ТЕС та АЕС  в об’єднаній системі на сьогодні є «нерозривною парою»”, – наполягає Юрій Саква.

Борги олігархів – на плечі споживачів

А тим часом в Україні точаться гострі дискусії стосовно законопроекту №8253 “Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії”, розробленого Міненерговугілля.

Адже, відповідно до Закону України “Про ринок електроенергії”, аби реформувати енергетичний ринок, вся заборгованість на ОРЕ  повинна бути погашена /врегульована до 30.06.2019 року у зв’язку із припиненням діяльності ОРЕ та реорганізацією ДП “Енергоринок”.

Відповідно, Міненерговугілля пропонує, як позбутися майже 30-мільярдного боргу.

Спочатку, відомство хотіло врегулювати усі питання із погашенням заборгованості ДП Енергоринок” за кошти державного бюджету. Проти цього виступили у Мінфіні, очолюваному на той час Олександром Данилюком.

Як повідомив у відповіді на запит заступник міністра Сергій Марченко, “Мінфіном не підтримано залучення до розрахунків за боргами учасників оптового ринку електричної енергії коштів державного бюджету… Стосовно погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії, інформуємо, що така заборгованість утворилася за результатами господарської діяльності суб’єктів господарювання і повинна погашатися згідно з чинним законодавством України, що регулює господарські відносини”, – відповіли із Мінфіну.

У Міненерговугіллі пояснили, що із такою позицією Мінфіну погодилися.

– … в тексті  законопроекту посилання “за рахунок видатків передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік” замінено на “за рахунок джерел не заборонених законодавством України”,- написала перший заступник міністра Тетяна Максимець.

Із цієї відповіді складно було зрозуміти, звідки ж братимуться кошти. Тож аналогічне запитання було адресоване і НКРЕКП.

Голова регулятора Оксана Кривенко чітко повідомила про моменти, на які в Міненерговугіллі не вказали.

Даним законопроектом передбачено “наступні механізми погашення заборгованості:

• проведення взаєморозрахунків між учасниками ОРЕ;
• списання боргів учасникам ОРЕ;
• відступлення права вимоги або заміна сторони у зобов’язанні;
• встановлення цільової надбавки до тарифу на розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електромережами операторам системи розподілу.”

З огляду на таке, останній пункт – стосовно цільової надбавки – це фактично банальний черговий механізм залізти до кишень українців. Адже цільова надбавка неодмінно буде включена до тарифів для непобутових споживачів.

Нардеп від “Самопомочі” Вікторія Войціцька почала активну “війну” із такими пропозиціями Міненерговугілля.

Спочатку у своїй колонці на “Економічній правді”, а згодом і на сторінці у Фейсбуці, депутат виступила із неприпустимістю такого розвитку подій.

“Пропонується «пробачити» Ахметову 7 млрд грн, групі українських обленерго російського олігарха Бабакова 0,8 млрд грн, і «по мєлочі» – «Закарпаттяобленерго» (Бойко і Льовочкін) 150 млн грн, “Вінницяобленерго” (Григоришин і відома компанія ICU) – 77 млн грн, “Львівобленерго” і “Прикарпаттяобленерго” (Суркіси) – 69 млн грн. Замість вищезгаданих шановних панів борги перед ДП «Енергоринок» відповідно до кабмінівського законопроекту мали б заплатити українські споживачі електричної енергії”, – написала у нещодавньому дописі В. Войціцька.

Окрім того, низку боргів на оптовому енергетичному ринку Войціцька вважає схемними, тобто штучно створеними. Політик переконана, що у деяких підприємствах вже зрозуміли, що можна не платити і у майбутньому просто списати борги за рахунок держави.

Так, в якості прикладу вона наводить шахти компанії ДТЕК “Ровенькиантрацит” та “Свердловантрацит” на окупованих територіях, які ще навесні 2016 року перестали платити ТОВ “Луганське Енергетичне Об’єднання” (“ЛЕО”) за поставлену електроенергію.

Варто нагадати, що український контроль за цими підприємствами було остаточно втрачено у березні 2017 року.

Але потрібно зауважити, що фракція “Самопомочі” не голосували за Закон України “Про ринок електроенергії”.

Хоча багато українських експертів вважають його прийняття вкрай важливим для країни та таким, що захищає пересічних громадян:

“Законом України “Про ринок електричної енергії” визначено, що “вразливі споживачі” це виключно частина побутових споживачів. До повноважень Кабінету Міністрів України  віднесено встановлення порядку, яким буде реалізуватися право на передбачені законом підтримку для відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії та/або захист від відключення у певні періоди.

Тобто, український закон увібрав в себе загальні європейські норми, коли споживачеві може надаватися, як грошова підтримка (персональна субсидія), так і унеможливлюється його відключення від джерел електропостачання, як правило, у зимовий період”, – цитує Світлану Голікову проект “Українська енергетика”.

Також варто зазначити, що попри заяви нардепа Войціцької, з іншого боку, законопроектом №8253 “Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії” передбачається врегулювання заборгованостей і державних структур.

Так, Юрій Саква вважає, що саме вони є одними із  найбільших неплатників на ринку

“Сама держава так і залишилася головним неплатником за енергоносії. Шахтарі, водоканали, теплокомуненерго, пільги, субсидії – все це сфера відповідальності держави, яка забороняє відключати окремих неплатників. І продовжує продукувати заборгованість…

Однією із головних причин накопичення боргів було руйнівне за наслідками державне рішення з повної відміни дотації шахтарям з держбюджету з 2015 року.  З того часу державні шахти практично повністю припинили сплачувати за електроенергію, але під патронатом держави залишалися в роботі – країні вугілля конче потрібно. Після цього рішення щорічне часткове відновлення дотацій на покриття високої собівартості видобутку вугілля державними шахтами проблему не вирішило. Механізм безоплатного відпуску електроенергії державним шахтам був запущений. Шахти за електрику не платять вже майже 4 роки поспіль і продовжують працювати”, – підсумовує Юрій Саква.

Корупційні схеми

Про схемні платежі кажуть і експерти.

– Схемні неплатежі, коли деякі шахти та підприємства спеціально не оплачували, очікуючи, що ці борги покриє держава, – повідомляють у “Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг”.

Ні Міненерговугілля, ні “Енергоринок”, ні НКРЕКП, пояснюючи причини утворення заборгованостей на оптовому енергоринку, не згадують про такі неплатежі. Чи борги, які виникли через махінації учасників ринку.

А от правоохоронцям таке відомо.

Так, за ініціативою НАБУ, ще у 2018 році “суд ухвалив рішення, згідно з якими на рахунки ВАТ «Запоріжжяобленерго» повернуто понад 40 млн грн, втрачених внаслідок існування на підприємстві корупційної схеми”.

Як повідомили в НАБУ, детективами відомства викрито низку схем із заволодіння коштами в сфері електроенергетики.

“Так, керівники одного із ПАТ та регіональних електроенергетичних компаній, частка державної власності в статутних капіталах яких була понад 50%, “шляхом укладення договорів про відступлення права вимоги та переведення боргу… заволоділи коштами на загальну суму 641 062 834,35 грн, які були сплачені товариствам-боржникам для приватного акціонерного товариства як оплата електричної енергії, раніше поставленої державними компаніями”, – розписали мені схему в НАБУ.

Натомість, ПАТ гроші використало для власних потреб – не перерахувавши обленерго.

За інформацією НАБУ, ще одна поширена схема – зарахування зустрічних однорідних вимог. Таких порушень детективами викрито на понад 756 млн грн.

Працює це так – між обленерго і боржником укладаються угоди про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Підприємство надає постачальнику кошти. Обленерго їх не повертає, зараховуючи як оплату вартості купованої електричної енергії. Відповідно, залишає усі гроші у себе. Хоча, згідно чинного законодавства, більшу частину мало б перерахувати в ДП “Енергоринок”.

Чергові аванси

Тим часом, нещодавно, у травні 2018 року, ДП “Енергоринок” вчергове відкриває кредитні лінії. Загалом на 3,4 млрд грн.

За даними “Економічної правди”, загальна вартість обслуговування кредитів вартуватиме ДП “Енергоринок” (читай – споживачам електроенергії) приблизно 391 млн грн.

З огляду на багаторічну практику, не є великою таємницею, кому із виробників енергетики, здебільшого, перепадуть шматки чергового безкоштовного кредитного пирога.

***

“И нам платят огромные средства. Ну, почему мы должны отказываться”, – розповідав про успіхи із трансферів футбольних гравців свого клубу Рінат Ахметов, у нещодавно оприлюдненому інтерв’ю, під промовистою назвою “У нас яркое будущее”.

Та з огляду на описане, “огромные средства” українці та уся держава сплачує енергетичному бізнесу олігарха, який, звісно, від цього не відмовляється.

Антикорупційний блогер та правозахисник Любомир Пелех вважає, що корупція в енергетичному секторі, є однією з причин бідності населення. «Вартість енергетичного ресурсу продовжує зберігати корупційну складову, а економічна поведінка енергетичних підприємств знаходиться за лаштунками ринку. Влада і бізнес не мають спільного розуміння енергетики, як повноцінного сектору економіки. Їх безлімітна амбіція в такому секторі – це забезпечення прибутку при максимальній тінізації роботи підприємств та впливу на ринок. Результатом корупційної змови, є зростання прибутку енергетичних бізнесів та злиденність українських громадян» – зазначив Любомир Пелех