Повені на Буковині – причини та наслідки

Причини повені

Для нашої буковинського регіону часті повені – актуальна проблема. Спробуємо з’ясувати їх причини. У більшості випадків повені викликаються тривалими інтенсивними дощами і зливами внаслідок проходження циклонів. Також повені відбуваються через бурхливе танення снігів у Карпатах. Але доволі часто стихійні лиха викликані людською діяльністю. 

Річкові і дощові повені зазвичай виникають через випадання аномально великої кількості осадків за короткий відрізок часу. Швидке танення снігу приносить в гідросистему води більше, ніж її може випаруватися, що викликає весняні паводки.

Проте не всі повені шкодять. Іноді вони є важливим джерелом живлячих речовин для земель, що обробляються. Сезонні повені заповнюють запаси води в дамбах і підземних водоносних шарах, допомагають вижити в засушливий період. Повені стають катастрофою тоді, коли люди до них не готові, коли немає систем раннього сповіщення, не розроблені стратегії боротьби зі стихією. Нічні повені в такому випадку найбільш небезпечні.

Від повені не застрахована жодна країна, жодна частина земної кулі. Вони трапляються щорічно з постійним збільшенням інтенсивності і періодичності. Це небезпечний і часто непередбачуваний катаклізм.

Що робити під час повені?

Отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти з будинку в безпечне місце – на височину. Перед цим треба відключити воду, світло та газ. Для евакуації з місця затоплення використовують спеціальні засоби: човни, катери, військову техніку, високі вантажні машини. За екстремальної ситуації необхідно знайти все, що здатне утримувати людину на воді: колоди, бочки, автомобільні камери тощо.

Наслідки повені

Іноді вони приносять значні збитки області. Це  може бути затоплення водою посівної землі, ушкодження та руйнування будівель та споруд, пошкодження автомобільних шляхів та залізниць, руйнування обладнання та комунікацій меліоративних систем. Трапляється також загибель свійських тварин та знищення врожаю. Несподівана вода вимиває родючий шар ґрунту, псує та нищить паливо, продукти харчування, добрива. Медики застерігають, що стихія може створити загрозу інфекційних захворювань та викликати навіть епідемії, що погіршення якості питної води може призвести до загибелі людей.

Чи готове наше місто до стихійних лих? Ольга Палиничко вважає:

• На жаль, наше місто не готове, я б навіть сказала, до зливових опадів. Бо коли в місті дощі, то здається, що це всесвітній потоп, все пливе. А все через те, що зливові каналізації не справляються із стоком води. Подекуди вони забиті чи відсутні. Іншою проблемою є те, що під час кожного паводку частина Калинівського ринку змушена евакуйовуватися через підйоми рівнів води у Пруті.

Проблема: немає захисної дамби, яка б рятувала від паводків чи від повеней.

Експертка також розповіла, що раніше на місці залізничного вокзалу протікала річка, яка під час паводку перемістилася. На місці старого русла річки нині залізничний вокзал. Але природа не передбачувана, слід враховувати, що річка має природнє право повернути собі своє русло.

Хто ж відповідає за ліквідацію небезпеки в разі надзвичайної ситуації? Першою має відреагувати служба ДСНС, адже вона безпосередньо займається оповіщенням, евакуацією та ліквідацією наслідків стихійних лих. Також постійно проблему вивчає Чернівецький ЦГМ, де фахівці-гідрометеорологи слідкують за погодою, складають прогнози, ведуть спостереження за водними обєктами, здійснюють прогнозування ймовірного виникнення затоплень для попередження катастрофічних наслідків.

Як можна запобігти лиху?

Як запобігти?  Ольга Паланичко каже:

• Можна побудувати захисні дамби в гірських районах біля річок, у місті відремонтувати зливові каналізації чи модернізувати їх з розрахунку на те, що хоч раз в рік буде зливовий дощ. А ще – дослухатися до думки науковців, враховувати результати їх досліджень. Головне – навчитися жити в гармонії з природою, адже ми є лише гостями, а не володарями її. Ми лише частина природи, і гармонійне злагоджене взаємоіснування допоможе нам у боротьбі з небезпеками гідрологічного характеру.