‘З підвалу вийшли, подивилися, а половини будинку немає...’

Михальчук Олександр Володимирович, 1969 року народження. Працював далекобійником.

Коли почалася війна — втратив усе. У квартиру влучив снаряд. Втратив роботу, бо машину теж розбомбили. На стоянці стояли фури, коли туди поцілила ракета. Вибух був дуже серйозний...

— Ви кажете, що втратили квартиру. Як це сталося?

— Двадцять третього я приїхав із рейсу, ліг спати. Вранці прокинувся, коли почалося бомбардування. Я спочатку навіть не зрозумів, що взагалі відбувається, трохи розгубився. Потім сусід зайшов,  каже: “Почалися воєнні дії”. Потім залунала тривога. Ми спустилися в підвал, там ховалися два дні. Снаряд потрапив у будинок, моєї квартири більше немає. Це — центр міста, вулиця Свободи, будинок двадцять два, квартира п'ятнадцять. Ми у той час були у підвалі. Спочатку взагалі нічого не зрозуміли. Люди були шоковані тим, що відбувалося. Я навіть не знаю, як це пояснити... Я свого часу служив у армії, але такого не очікував.

З підвалу вийшли, подивилися, а половини будинку немає... Усе! Снаряд влучив у середній під'їзд, у нас їх три. Грубо кажучи — половини будинку немає. Ми втратили все. Добре, що я встиг ще до цього сім'ю вивезти. Загинули люди, які не встигли спуститися. Коли поцілив снаряд у цей середній під'їзд, там дуже багато людей постраждало.

— Чи зустрічалися вам інші події, в яких ви бачили злочинні дії проти таких мирних жителів, як ви?

— Так. Сусід постраждав, йому уламок влучив у ногу. Інші будинки теж розбомбили. Дуже багато пожеж у місті було, багато поранених та швидких, які людей вивозили. Центр міста, околиці — усе постраждало. Ми весь час ховалися по підвалах — туди-сюди. Люди чим могли — допомагали. А загалом, містом ходити було неможливо: або постріли, або бомбардують. Увесь час тривога.

— Де ви жили, коли було зруйновано вашу квартиру?

— За містом у знайомих. Там дали притулок, там дали притулок. Хтось одяг дав. Хтось ще щось. Тому що у мене вдома — нічого не залишилося.

— Може, ви хотіли б звернутися до росіян?

— Крім матюків більше нічого не залишилося. Чому? Тому що не можна знищувати людей просто так! Без оголошення війни чи якихось претензій — не можна. Це нахабне вторгнення в чужу державу, ось і все! Це — беззаконня. Таких людей треба просто знищувати, бо там немає закону.