Лісова мафія України
- Тарас Зозулінський
В Україні сотні лісництв, на яких працює приблизно 350 тисяч людей офіційно, а якщо рахувати не легально влаштованих працівників, то їх налічується близько 500 тисяч. За даними сайту https://ua.trud.com/ua/, середня зарплата лісника сягає 24 тисячі гривень. Вона суттєво зросла за останні місяці. Ще в червні 2019 року середня зарплата становила близько 17 тисяч гривень.
Для України це не є низький заробіток, але й не надто великий: квартиру не купиш, машину також, сім'ю на море не звозиш. До чого ж вдаються лісники, щоб підвищити свою зарплату?
Частина перша. Державні Лісові Господарства
Журналісти проекту «Детективи» Ксенія Найденко і Тарас Зозулінський розслідували це питання. Все що вони дізналися ви прочитаєте у серії наших матеріалів.
Ліси - це як окрема країна. Кожного дня щось ламається, десь дерева засихають, десь вже перегнивають, десь джерело поміняло напрям руху, і вже дерева пошкоджені та підлягають утилізації. Також ліси поділені на свої квартали та виділи щоб легше було орієнтуватись на місцевості. Але просто піти і зрубати гниле дерево не вийде. Для цього потрібно мати лісовий квиток, або, як його ще називають, лісорубний квиток. Лісовий квиток видається лише територіальними органами Держлісагенства на заготівлю деревини під час проведення рубок. Для того, щоб лісництво отримало такий квиток, який, до речі, має термін дії один місяць, потрібно подати певний перелік документів. Без цього квитка рубати дерева категорично заборонено. Є лише декілька виняткових обставин, за яких протягом місяця від початку рубки можна доробити квиток: дерева, що загрожують падінням на лінії зв’язку, електромережі чи інші інженерні споруди, або під час ліквідації аварій на цих об’єктах; під час вирубування візирів для проведення вишукувальних робіт і наукових досліджень, відведення лісосік, лісовпорядкування, гасіння лісових пожеж, очищення і ремонту лісоосушувальних систем, проведення аварійно-рятувальних робіт, розчищення судноплавних шляхів.
Здавалось би, все ясно і обійти закон важко. Але зарплата у 24 тисячі гривень зовсім не задовольняла директора ДП «Брустурянського ЛМГ» Михайла Бігуна та трьох лісничих із Турбатського ДП, Кедринського ДП і Лопухівського ДП «Брустурянського ЛМГ».
Михайло Бігун та його компанія вирішили не задаватись таким питанням, як лісовий білет. Вони організували вирубку лісу в кварталах та виділах без лісорубного квитка та дозвільних документів, а також у кварталах і виділах значно вийшовши за межі відводів, які були визначені в технологічних картах і лісорубних квитках та, шляхом підроблення актів лісопорушень і внесення неправдивих відомостей у лісорубні квитки укривають сліди злочинів. Після цього усі заготовлену деревосировину вивозили в спеціально підготовлені місця у с.Лопухів, Тячівського району. Де в подальшому деревина готувалась на продаж приватним підприємцям. Для того, щоб це місце на території лісництва підготувати потрібно було дати хабар у розмірі 62 тисячі гривень за перетримку деревини різних порід без документів та безперешкодний проїзд транспорту із сировиною. За 62 тисячі можна було привезти на місце зберігання лісопродукцію загальною кубомасою 34,4 м.куб. А за 38 м.куб. довелось заплатити 63200 гривень для безперешкодного зберігання. Точні дані було взято із клопотання Ужгородського міськрайонного суду.
На жаль, чи на щастя, машина з деревом, за утримання якої було заплачено майже три середніх зарплати лісника, не доїхала до місця зустрічі. Через технічні несправності автомобіль марки «Камаз» не зміг виїхати за межі смт.Дубове, Тячівського району. Машину із сировиною помістили на зберігання на територію Закарпатського вертолітного виробничого об’єднання. Саме там було виявлено та оглянуто вантаж працівниками прокуратури.
Систематично зловживати службовим становищем в Україні – зовсім не рідкість, а радше практика. Службовці Волинського ОУЛМГ роздають лісові квитки наліво та направо. Так працівники ДП «Любешівське ЛГ» скористались «послугами» ОУЛМГ. Волинське ОУЛМГ видавало лісовий квиток, який давав дозвіл на санітарну чистку певних видів дерев у певних кварталах та виділах. У квиток вписувалось значна кількість виділів, які насправді не потребували санітарної чистки, що суперечило інтересам держави. Також Волинське ОУЛМГ видавало лісовий квиток на проведення суцільно-санітарної рубки на території Мукошинського ЛГ, в якому рубки на вказаній території не передбачалися взагалі. Також було видано квиток на проведення суцільно-санітарної рубки на території Деревківського ЛГ, у виділах, де це також не було потрібним.
Цікаво, чи директор Турківського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», Михайло Повханич, знав про дозвола на рубку чи продаж лісосировини? Адже спромігся в продовж 2014-2015 років незаконно вирубати 2 710 дерев на суму 5224471 грн. 27 грудня 2018 року відбувся суд у м. Самборі над Повханичем. Завдяки своїй ідеальній репутації, цьому депутату Турківської районної ради на Львівщині, вдалось уникнути позбавлення волі строком на 4 роки. Відбувся двома роками іспитового строку та накладенням штрафу у розмірі 5224471,19 гривень.
Їхні сусіди також вирішили обійти закон шляхом обману. Працівники ДП «Дрогобицьке лісове господарство» видали лісорубний квиток на проведення «Розчистки лісової дороги». Площа для розчистки сягала 4,9 га, а об’єм вирубаних дерев становив 545 м3, із яких 106 м3 ділової деревини. Як вияснилось згодом, рубка дерев була призначена вздовж неіснуючої дороги, а самі квитки видані незаконно. Тим самим загальна площа лісу була зменшена на 4.9 га. А збитки спричинені ДП «Дрогобицьке лісове господарство становить 3 805 777.50 гривень.
Щоб покривати свої незаконні справи потрібно мати дуже хороших знайомих та багато грошей. Але не всі знайомі є друзями, які готові за будь-які суми закрити очі на закон. В цьому переконалися перший заступник начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Череватий, директор ДП «Сокирянське лісове господарство», а також директор ДП «Берегометське лісове господарство».
Від так, щоб мати змогу самовільно вирубувати ліси довелось пропонувати хабарі у чималих розмірах. Спочатку Череватий звернувся до заступника начальника Управління захисту економіки в Чернівецькій області, пропонуючи 10 000 доларів США. Плата призначалась за «закриті очі» під час перевірки вирубки лісу в ДП «Берегометський лісгосп». Але у підполковника не було необхідних повноважень, і він відмовився від грошей. Натомість Череватий попросив познайомити його із потрібною йому особою.
Через декілька днів Роман Іванович таки вдалось зустрітись із начальником Управління захисту економіки в Чернівецькій області, пропонуючи йому ті ж самі умови: «закриті очі = гроші». Правда сума вже була інша – 8 тисяч євро. Між собою вони домовились про зустріч, через декілька днів, у кабінеті майора, для виплати винагороди. Відтак Череватий та двоє його колег – директори ДП «Сокирянське лісове господарство» та ДП «Берегометське лісове господарство», принесли хабар у розмірі 2300 доларів США та 4200 євро. А от поліцейськи начальник їх “здав”.
Суд відбувся 25 січня 2018 року. Ухвалу оприлюднено 1 жовтня 2018 року.
Куди ж дівається все це дерево? Журналістів проекту «Детективи» надзвичайно вразили масштаби обороту незаконної вирубки дерев. Але ж не може бути, що стільки дерева потрібно українським фірмам. Задавшись цим питанням Тарасу Зозулінському та Ксенії Найденко вдалося дізнатися, що посадові особи Державних підприємств «Буське лісове господарство», «Жовківське лісове господарство», «Радехівське лісове господарство», «Дрогобицьке лісове господарство», «Золочівське лісове господарство» придумали нову схему для утворення «зайвого дерева».
Під час відводу дерев в рубки свідомо записували у документи меншу кубомасу дерев, тим самим залишаючи собі не обліковану лісопродукцію. А потім продавали її за кордон за цінами, нижчими від ринкових. Експортом даного лісу займалося ТзОВ «РУДІ.ІНТ». У них є все для підготовки дерева до продажу: цехи переробки, сушки, склади. А для експорту використовувалися фіктивні документи, а саме товарно-транспортні накладні та специфікації.
Ось так люди «рубають» гроші. Але не потрібно забувати, що все таємне стає явним. І про це — у наступній частині розслідування “Детективів”.
- Автори: Ксенія Найденко, Тарас Зозулінський (Україна), Márton Sarkadi Nagy (Угорщина), Ivan (Румунія)
- Юридична підтримка — Людмила Панкратова та Інститут Розвитку Регіональної Преси
- Цей матеріал підготовано в рамках проекту “European Cross-border grants “ за фінансування Journalismfund.eu (www.journalismfund.eu/ )
Розслідування проведено з використанням аналітичної системи - YouControl