Світлані Шуті з Пенсійного Фонду України

Відповідно до Указу Президента України та Постанов КМУ з 1998р. було запроваджено максимальну величину заробітної плати (доходу), з якої кожним суб’єктом господарювання сплачуються страхові внески.

Зазначені нормативні акти ухвалені в догоду олігархів, високооплачуваних посадовців та суддів високого рангу не є законом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються податки і збори.

Разом з тим, як це вбачається з даних персоніфікованого обліку отриманих мною доходів в 1998-2002 роках, такі доходи отримувались на різних підприємствах разово за результатом отриманої вигоди підприємством від моєї роботи, та в контексті Вашого листа, максимальна величина для обчислення КЗП має застосовуватись по кожному такому підприємству зокрема, а не сумарно до отриманого мною доходу.

Акцентую Вашу увагу на ту обставину, що ст.. 43 Податкового кодексу України надано право платнику податку (збору) спрямування надміру сплаченого такого в рахунок наступних платежів від доходів і в цьому контексті абзац 2 ст. 41 Закону № 1058 суперечить точному змісту п. 5.2 ст. 5 Податкового Кодексу та ст.. 58 Конституції України, бо не має зворотної дії в часі та потребує приведення у відповідність до зазначених імперативних норм права.