Як зливають справу лікарів Інституту Раку

12/01/2021

Останні два роки, найавторитетнішу медичну клініку онкології в Україні, потрясають гучні скандали. Попри корупційні звинувачення та доведення розкрадання коштів, жоден із лікарів та чільних керівників не покараний.

Ще на початку 2019 року, до правоохоронців надійшло повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень в Національному Інституті раку. У заяві хворий скаржився, що в клініці у нього систематично вимагають гроші за медикаменти, які повинні надаватися безкоштовно.

Справа для правоохоронців стала непересічною. Адже, заяви від хворих чи їх родичів — про побори із боку лікарів — це неймовірна рідкість в Україні. Люди бояться звертатися із відповідними повідомленнями про незаконні дії медиків — мовляв, потім хворих взагалі не будуть лікувати.

Тому, 1 лютого 2019 року було зареєстровано кримінальне провадження. Костянтин Хорий, старший слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві почав розслідувати медичні схеми.

Спочатку під прицілом був навіть головний лікар

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протягом 2018-2019 років службові особи Національного Інституту раку, а саме: головний лікар Андрій Безносенко, заступник головного лікаря Олег Воскобойніков, завідувач поліклінічного відділення інституту Аркадій Висоцький, лікар-онколог Олександр Шепель, старша медична сестра та медична сестра, нібито, за попередньою змовою групою осіб організували схему з отримання грошей від хворих на онкологію пацієнтів - вимагали від них кошти за призначення та отримання медичних препаратів, які фактично призначені для безкоштовного лікування пацієнтів.

Розслідуючи справу, слідство встановило ще чотирьох потерпілих (хворих), які дали покази та свідчення, щодо оплати коштів та купівлі ліків.

Відповідно, поліція розпочала оперативно-розшукові заходи. Зокрема, приховані відео-зйомки у кабінеті завідувача поліклінічним відділенням та інших приміщеннях Національного Інституту раку.

Постановою заступника начальника СУ ГУНП у м. Києві Е. Соловйова, 31.07.2019 року, слідчому Костянтину Хорий дано ряд помічників - створенно слідчу групу.

1 серпня Микола Шкірай, слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва виносить ухвалу, якою дозволяє провести обшуки в приміщеннях Національного інституту раку та поліклінічного відділення Національного Інституту Раку.

І тут справу почали топити

Невідомо, що пішло не так — чи можливо відбувся “злив” інформації, чи справу банально “продали” — однак після проведених в середині серпня 2019 року обшуків у медичному закладі, підозру було оголошено тільки двом особам, із п’яти — стосовно яких велося слідство.

Тож з-під удару “вийшли” і головний лікар Андрій Безносенко, і його заступник по медичній роботі Олег Воскобойніков, і старша медсестра.

Далі — більше.

Слідство змінює кваліфікацію кримінальних правопорушень. На статті — із більш м’яким покаранням. Так, на початках мова йшла про ч.3 ст. 368 КК України — а там намальовувалася перспективка від п’яти до десяти років за грати загриміти. Та найважливіше — конфіскація майна.

А тепер, завідувачу поліклінічного відділення Національного Інституту раку та лікарю-онкологу оголосили підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 184 КК України. А це - незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я. Тобто - порушення права на безоплатну медичну допомогу.

З покаранням — штрафом. Чи максимально — арештом до шести місяців.

Інший інкримінований злочин — ч.2 і ч.3 ст. 191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно.

Термін покарання — від трьох до восьми років. Але — за цими статтями Кримінального Кодексу України - конфіскація майна працівникам Національного Інституту раку — вже не грозить.

Звісно — будь який реальний термін ув’язнення для лікарів — небезпечний. Та варто зазначити, що із “новими” заявленими злочинами, підозру в яких оголосили лікарям, у медиків є значно більше шансів отримати умовні терміни покарання.

Хоча, на думку автора, і це вкрай сумнівний та фантастичний момент, з огляду на те, як і слідство поліції, і в прокуратурі - топлять та відверто зливають цю справу.

Адже, після виходу з-під удару ключових керівників Національного Інституту раку, перекваліфікації злочинів — на більш м’які, із відсутністю конфіскації майна — у хід пішла важка артилерія.

19 вересня 2019 року, слідчий суддя Голосіївського районного суд міста Києва, Микола Шкірай, розглядає два клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, Костянтина Хорий. Клопотання погоджені прокурором відділу Прокуратури міста Києва Ігорем Галюком.

Йдеться про відсторонення підозрюваних від посади завідуючого поліклінічним відділенням Національного Інституту раку та лікаря-онколога.

І суддя відмовляє, залишаючи лікарів на роботі.

Суддя відмовляє, бо просто не має виходу — адже клопотання складені так, що задовольнити їх в принципі не має законних підстав. Помилка — на помилці, грубі порушення закону.

Одним словом — “перший клас, друга четверть”.

Складно навіть припускати, що і прокурор, і слідчий, і їх керівництво — настільки не професійні та не мають досвіду. Скоріш — виглядає навпаки — напевне їх знань вистачило для того, аби так оформити клопотання, щоб гарантувати лікарям залишитися на роботі.

Так, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання подано без додержання вимог ст. 155 КПК України.

Згідно цієї статті, у клопотанні зазначається правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність.

Проте, ані слідчий, ані прокурор не “помічають” цієї вимоги, і правову кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється два працівника Національного Інституту раку у клопотанні не зазначають.

Наступне.

Згідно з п. 3 ч.2 ст. 155 КПК України у клопотанні зазначається виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини. Проте, в клопотаннях відсутні посилання на вказані обставини.

І на завершення.

Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 155 КПК України в клопотанні зазначається виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя дійшов висновку, що не є належним виконанням зазначених вимог закону формальне посилання в клопотанні на наявність достатніх підстав вважати, що припинення та запобігання в подальшій протиправній поведінці підозрюваних працівників Інституту раку, щодо перешкоджання кримінальному провадженню, неможливе без відсторонення їх від займаних посад.

Отож — через ряд помилок, допущених слідчим та не помічених прокурором — і зав. відділеням, і лікар-онколог — залишилися на своїх посадах.

Хоча, і в прокуратурі, і в поліції бравурно розтрубили, що двох підозрюваних взяли під варту.

Та правоохоронці якось м’яко обійшли пікантну деталь — лікарі фактично одразу вийшли під заставу — близько 161 тисячі гривень за кожного.

Тобто, суд обрав запобіжний захід — взяття під варту. Однак - із правом внесення застави.

Справу продовжували топити

А поки у публічній площині правоохоронці рапортували про взяття підозрюваних під варту, прокурор у справі — прокурор відділу Прокуратури міста Києва І. Галюк — подає апеляційну скаргу на рішення суду про взяття підозрюваних під варту. Він просить у колегії суддів Київського апеляційного суду змінити запобіжний захід!

Прокурор, напевне, десь собі так подумав, що рішення судді занадто суворе — відправити лікарів до СІЗО. І просить суд обрати запобіжний захід — заставу.

Дивно, що деякий час перед тим, той самий прокурор затвердив клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу — взяття під варту. А за кілька днів — кардинально поміняв точку зору.

Апеляція на кілька місяців застрягла в суді, в середині квітня 2020-ого прокурор і взагалі від неї відмовився. Таким чином, працівники Національного Інституту раку, які за версією слідства, отримували від хворих гроші за ліки, що повинні були надаватися безкоштовно, спокійненько собі продовжують гуляти на волі та ходити на роботу.

Чому це важливо?

Пояснення можна прочитати у клопотаннях слідчого до суду. Так поліцейський вказує, що “ризик незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні обумовлений тим, що більшість осіб, які можуть бути свідками та мали відношення до поліклінічного відділення Національного Інституту раку, знайомі з Аркадієм Висоцьким, у зв'язку з професійною діяльністю. Тому підозрюваний може вдатися до незаконного впливу на них з метою уникнення кримінальної відповідальності”.

Але, не склалося...

Тим часом, як повідомляла Прокуратура міста Києва, ще взимку досудове розслідування було закінчено.

До Голосіївського районного суду м. Києва обвинувальний акт по кримінальному провадженні передано 29.01.2020 року.

Та от складно уявити, що із доказової бази, після усього вищеописаного, дійшло до судді.

Хто ж фігуранти. Висоцький

Завідуючий поліклінічним відділенням Національного Інституту раку — Аркадій Висоцький. Доктор медичних наук. Професор. Автор 255 друкованих праць.

На сайті приватного медичного центру “Онко Консалтинг Центр” зазначений як екперт-консультант.

Цікаво, що адреса реєстрації та місцезнаходження цієї приватної структури — та ж сама що і в Національного Інституту раку — вул. Ломоносова 33/43.

Росіянин. Народився у Санкт - Петербурзі, одружений. Навчався у Донецьку. Працював у Донецькому державному медичному інституті ім. М.Горького — професор кафедри хірургії. Також працював торакальним хірургом у Донецькій міській лікарні ім. Калініна. Згадується як викладач Національного медичного університету ім. О. Богомольця. На посаді в Національному Інституті раку — із жовтня 2016 року. Регулярно бере участь у міжнародних конференціях.

І оце цікаво — своїм колегам за кордоном він також дає такі настанови, як українським лікарям? Адже на відео, оприлюдненому правоохоронцями, приховані камери відеоспостереження фіксували цікаві майстер-класи. Блискучі тренінги.

Які можна “охрестити” - “як правильно вимантити гроші у пацієнтів”.

Особа, схожа на Аркадія Висоцького, надає вказівки іншим лікарям, яким чином проводити консультації з пацієнтами та їх родичами, щоб змусити їх сплачувати кошти за ліки, які вони мали б отримувати безоплатно.

На відео, що оприлюднила Прокуратура міста Києва, ймовірно Висоцький дає інструкції, як правильно спілкуватися із пацієнтами, щоб змусити їх платити гроші.

В. - Что по вчерашнему дню? Сколько в касу? -

Лікар - Несколько человек. Трое или четверо. -

В. - А остальные? -

Лікар - Ну были там повторные. Кто-то говорил, я уже платил. Кто-то, я не могу, кто-то еще что-то. -

В. - Так, ладно, придет Шепель будем разбиратся. -

Ну вы понимаете, да? Просто так, в холостую за больными ганять, чтобы они даже помощи институту не дали? Мы хоть и больница, но не совсем так уже благотворительное заведение...

А так, ты просишь в кассу благотворительность, что вот для Института, да... и чек. Ты можешь более жестко в общем-то говорить.

Будь тоже немного артистом. Мы вам лекарства выписали на 10 тысяч, помогите немного государству.

Лікар - Они про президента начинают рассказывать. -

В. - Пусть расказывают за президента. Ну вот Зеленский придет, ему жалуйтесь, пожалуйста. (чути сміх). Народ дурной, как пробка. Пока сам не будешь делать ничего, никто ничего не найдет.

Ну вот заходит к нам пациент... Мы ему большую пользу оказываем, большое дело, да?

А он нам хоть какое-то маленькое дело, но должен помочь тоже как бы.

Институту помочь или доктору помочь, медсестричке помочь, и туда помочь.

А то, лекарства сегодня могут быть бесплатно, а завтра придется покупать.

У нас не санаторий. Мы занимаемся химиотерапией. Мы можем пойти на встречу, но Вы немножко помогите 200 гривен внесите в кассу. Понимаеш, да?

Так шо ребята смотрите, каждый больной должен какую-то пользу принести.

Стараться так ставить вопрос, акуратно, да. -

...

На відео показано, як лікар-онколог перераховує гроші.

Далі на відео, правоохоронці зазначають, що “лікар-онколог підійшов до столу завідувача та передав йому гроші”.

Особа, яка передавала кошти — схожа на Олександра Шепеля.

В. - Знаете как, всегда надо приводить людей в золотую середину... Вот есть у того-то 50 тыс. -

Ш. - 130 тыс. Одна инфузия в каждой клинике. -

...

Далі на відео зазначено супроводжуючий текст.

Правоохоронці вказують: “Завідувач пояснює лікарю-онкологу, як потрібно спілкуватися з пацієнтами, пропонувати різні препарати, але щоб пацієнт вибрав безкоштовний і водночас заплатив за нього грошову подяку”.

В. - Вот какая у нас позиция... Первое — хороший препарат, иммунотерапия... Эффект хороший допустим, ну опять же. Вы должны понимать, что это не панацея. Наша обычная схема — ну допустим мы можем обеспечить. Есть в общем-то оптимальный, я считаю, для вас препарат. Его стоимость 3 тысячи...

Ой ну такой дешевый, бесплатный, мы не хотим, хотя... 130 тысяч, это ж химия... Ну давайте!

Да, хорошо, значит я провожу то..то..то... вот, пожалуйста.

Нет, я не буду, я буду то..то..то..

Вам гораздо дешевле получается 3 тысячи цикл, понимаешь, да?

Следующий цикл, мы вас обеспечим препаратами в общем-то, то-то, то-то, смотрите.

О, вот это я хочу...

Больной информированный, выбрал там...такую, или там получил информацию, выбрал там такую...

Настаивал на проведение такой-то схемы, все.

Разпишитесь тогда, что мы с вами выбрали... Потом рассказывают, что у вас там такое??

“А шо, где?” Все, никакая вам прокуратура, никакие там эти самые. Информировал? Информировал, подпись есть?? Запись есть. ---

...

Тож із відео-записів можна зробити висновок — особа схоже на Аркадія Висоцького, фактично відверто насміхається над Президентом України Володимиром Зеленським. Ба більше, настільки безстрашна, що їй і працівники прокуратури “по плечу”.

Уповноважений з антикорупційної діяльності при Інституті раку розповів журналістам, що свою частку грошей завідувач, начебто, отримував щотижня. "Це - 20 тисяч гривень", - повідомив Пономаренко. Він також розповів, що насправді потерпілих значно більше, однак хворі не хочуть свідчити. "Пацієнти говорять, мовляв, я можу сплатити, але свідчити не буду. Мені треба ще два курси хіміотерапії пройти", - сказав журналістам Сергій Пономаренко.

Другий фігурант - Олександр Шепель

Лікар-онколог. Відповідальний лікар кабінету амбулаторної хіміотерапії. Народився у Луганську. Працював у Луганському обласному клінічному онкологічному диспансері - завідувач відділенням хіміотерапії. Зазначений на сайті приватного МЦ “Меділенд” - як консультант у поліклініці .

Той також їздить по міжнародних конференціях до Барселони, чи приміром — Амстердаму.

На сьогодні — працює у приватному онко центрі “Добрий прогноз”.

У чому правоохоронці оголосили підозру

В організації Аркадієм Висоцьким та у виконанні Олександром Шепелем незаконної вимоги оплати за надання медичної допомоги в державних закладах охорони здоров'я та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно.

Чим обгрунтовано підозру?

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно.

Статтею 8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що держава гарантує громадянам України та іншим визначеним законом особам надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах та в порядку, встановлених законодавством.

Онкологічні захворювання входять до Переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1303 від 17 серпня 1998 р. «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».

За версією слідства, протягом 2018 - 2019 років, діючи спільно та за вказівкою завідувача поліклінічного відділення інституту Аркадія Висоцького, лікарі розробили та організували протиправну схему, направлену на порушення прав пацієнтів на отримання безоплатної медичної допомоги у поліклінічному відділенні, шляхом отримання грошових коштів від пацієнтів за призначення та застосування медичних препаратів, які фактично закуплені за бюджетні кошти та призначені для безкоштовного лікування онкологічних хворих.

Слідчий вказує, що Аркадій Висоцький, здійснюючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, будучи службовою особою та зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з підлеглим лікарем-онкологом Олександром Шепелем, діючи відповідно до розробленого плану, створили умови, за яких пацієнти були введені в оману щодо відсутності необхідної кількості препаратів для проведення курсу хіміотерапії відповідними лікарськими препаратами, та заволоділи грошовими коштами пацієнтів нібито за надання необхідних препаратів: грошовими коштами на загальну суму 12000 грн.; діючи повторно - 18000 грн.; 2000 грн.; 6000 грн.; 1500 грн.

В матеріалах досудового розслідування наявні показаннями п’яти потерпілих, щодо обставин лікування та умов отримання медичних препаратів для проходження курсів хіміотерапії.

...

30 вересня 2020 року у Голосіївському районному суді м. Києва нарешті відбулося підготовче засідання.

Як з’ясовано у суді, Аркадій Висоцький далі продовжує працювати у Національному Інституті раку — лікарем-хірургом-онкологом.

Натомість Олександр Шепель — лікар-онколог у приватній клініці «Добрий прогноз».

Так виглядає, що захист обвинувачених не особливо прагне відкритості та публічності. Адже захисник В. Рибін звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання у закритому режимі. Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що матеріали кримінального провадження містять лікарську таємницю, а отже, з врахуванням вимог ст. 27 КПК України, судовий розгляд має проводитися у закритому режимі.

Однак судя М. Дідик у цьому відмовив.

...

Правоохоронці зазначають, що А. Висоцький організував та спільно з лікарем-онкологом поліклінічного відділення інституту Олександром Шепелем створив умови, за яких пацієнти не мали можливості скористатися передбаченим Конституцією України правом на безоплатну медичну допомогу. В подальшому організував протиправну схему, направлену на порушення прав пацієнтів на отримання безоплатної медичної допомоги у поліклінічному відділенні інституту, шляхом отримання грошових коштів від пацієнтів за призначення та застосування медичних препаратів, які фактично закуплені за бюджетні кошти та призначені для безкоштовного лікування онкологічних хворих.

Зокрема, слідство встановило, що один із підозрюваних, начебто отримав 12 тисяч гривень — за надання ліків “доцетаксил” та “цисплатін”;

За версією слідства, іншого хворого, Олександр Шепель, за безпосередніми вказівками Аркадія Висоцького, ввів в оману, повідомивши про необхідність придбати лікарські препарати “оксаліплатин” та “кацитабін” - в аптечному пункті, на суму 18 тисяч гривень.

Тим часом, рішенням консиліуму дані ліки постановлено видати зі складу Інституту.

Також слідчий вказує, що за надання препаратів “доцетаксел” і “карбоплатин” — ще один хворий був змушений сплатити благодійний внесок.

“Оксаліплатин” і “капецитабін” — на 6 тисяч гривень було куплено черговим хворим. Хоча, анілогічно рішенням консиліуму дані ліки постановлено видати зі складу Інституту.

Ще одного хворого було відправлено до аптечного пункту за препаратами “паклітаксел” і “цисплатін”. І тут також було рішення консиліуму.

“Лікарі запевняли пацієнтів, що кількість безкоштовних препаратів обмежено. Щоб отримати їх, вимагали відкат під виглядом благодійної допомоги, - розповіла, журналістам видання gazeta.ua, Надія Максимець зі столичної прокуратури. - Так само вимагали і у постачальників препаратів. За один курс хіміотерапії держава платить від 1,5 до 18 тисяч гривень. Щоб ці гроші отримав конкретний виробник повинен був повернути відкотом 15-20 відсотків загальної вартості угод”.

Міжусобні війни керівництва Інституту раку

У серпні 2019 року, коли проводили обшуки у завідувача Аркадія Висоцького — в поліклінічному відділенні Національного Інституту раку - одночасно обшуки відбулися і за місцем роботи головного лікаря Андрія Безносенка.

Згодом, останній написав у соцмережі Facebook, що цей обшук “був замовним”.

Як би там не було, але головного лікаря Андрія Безносенка було відсторонено від посади.

Відповідний наказ під номером 123, «Про створення комісії з проведення службового розслідування щодо причетності службових та посадових осіб Інституту до незаконного отримання неправомірної вигоди», був підписаний 19.08.2019 року — за кілька днів після обшуків.

04.09.2019 відбулося засідання Комісії з проведення службового розслідування щодо причетності службових та посадових осіб Інституту до незаконного отримання неправомірної вигоди, створеної наказом. За результатами засідання Комісія вирішила, зокрема, розглянути питання про відсторонення від виконання обов`язків головною лікаря інституту Безносенка Д.П. та інших працівників Інституту на період проведення службового розслідування Комісією.

Андрій Безносенко звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва - з позовом до Національного Інституту раку - про визнання протиправним та скасування наказу від 19.08.2019 №123.

А скандал набирав обертів. 12 вересня Національний Інститут раку скасував результати тендеру на закупівлю медичного обладнання, на суму близько 32 млн грн., у якому перемогла повʼязана з медзакладом фірма.

Уже за кілька днів, 20 вересня, Міністерство охорони здоров’я України видає наказ № 100-Адм, про проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності Національного інституту раку. Його здійснює Управління внутрішнього аудиту МОЗ України під керівництвом тодішнього міністра - Зоряни Скалецької.

Період - з 1 січня по 20 вересня 2019 року. Аудит показав численні порушення.

Так, зокрема, встановлено необгрунтовано великі залишки препарату Метотрексат Тева (доросла онкологія), більше 4 тис. упаковок, втім середньорічне використання становить біля 800 флаконів.

Окрім того, аудитори знайшли, що дороге обладнання не використовується для лікування пацієнтів, а стоїть на складі. Зокрема не введено в експлуатацію лінійний медичний прискорювач Varian Clinac iX закупленний ще у 2011 році. Загалом 7 одиниць медичного обладнання не використовується.

І на завершення - нестача комп’ютерної техніки на складі у кількості 149 одиниць на загальну суму близько 700 тисяч гривень.

Директор Національного Інституту раку Олена Колесник звинувачує А.Безносенка.

Натомість, головний лікар наполягає, що у порушеннях та зловживаннях винна саме директорка.

Довідково

Директор Національного Інституту раку відповідає за адміністративні рішення закладу та кадрові питання. Натомість на головному лікарю лежить виключно лікуванням пацієнтів.

...

Боротьба розвивається і у публічній площині. Частина ЗМІ стає на бік головного лікаря. Інша — фактично підтримує директорку, поширюючи “викривальні” розслідуваня щодо діяльності Безносенка. У відповідь, головний лікар подає ряд судових позовів — про захист честі і гідності. Станом на сьогодні, одна із справ слухається в суді. У якості співвідповідача — окрім журналістів — і Сергій Пономаренко, уповноважений з антикорупційної діяльності при Національному Інституті раку. В ЗМІ він різко та критично висловлювався щодо діяльності головного лікаря. Звісно, таке не сподобалося Андрію Безносенко.

...

Тим часом, з 8 листопада 2019 року МОЗ України відсторонює від виконання обов’язків директорку Національного Інституту раку Олену Колесник.

18.12.2019 виконувачем обов`язків директора Національного Інституту раку було видано Наказ № 223 «Про проведення службового розслідування». На підставі до п. 4 Наказу № 223 відсторонено від займаних посад (зі збереженням заробітної плати) головного лікаря Національного Інституту раку А. Безносенка, заступника головного лікаря з медичної частини О. Воскобойнікова та завідувача відділенням онкогінекології - на час проведення службового розслідування.

І знову, у січні 2020 року Андрій Безносенко, в особі свого представника, звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Національного Інституту раку, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ №223 Національного інституту раку «Про проведення службового розслідування».

Напади

Апогеєм протистояння стає два напади навесні 2020 року. Спочатку, двоє чоловіків побили головного лікаря Національного Інституту раку Андрія Безносенка. Він наполягав, що напад пов’язаний із чинним конфліктом в Інституті.

25 травня, у Києві нападають на лікаря Національного Інституту раку Анатолія Шудрака.

Андрій Безносенко повідомляє, що комісія, в яку входить Шудрак, раніше зафіксувала в Інституті нестачу матеріальних цінностей майже на 9 мільйонів гривень.

Накал “страстєй” знизився, коли в середині весни у директорки Національного Інституту раку Олени Колесник закінчився контракт.

Нова корупційна справа

А допоки тривали внутрішні міжусобиці, правоохоронці накопали ще чимало цікавої інформації. Зокрема, було зареєстровано кримінальне провадженя, стосовно розкрадання коштів, виділених на Інститут раку. Досудове розслідування веде Державне бюро розслідувань.

Із судових матеріалів та клопотань слідчого вбачається, що службові особи Міністерства охорони здоров`я України, діючи за попередньою змовою із службовими особами ДП «ДБЦ МОЗ України», службовими особами ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг» та іншими невстановленими особами, привласнили бюджетні кошти в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, які виділені Урядом на реалізацію державного інвестиційного проекту «Реконструкція і розширення Національного інституту раку”.

У судових ухвалах фігурують дві суми - 27 521 866 гривень та 1 483 571 гривня.

Позиція фігурантів

Як було вказано вище, після проведених обшуків у Національному Інституті раку, Андрій Безносенко, вказав, що обшук був замовним.

Тому, з метою об‘єктивного подання інформації, ми звернулися по коментарі не лише до обвинувачених у кримінальному провадженні Аркадія Висоцького та Олександра Шепеля — а й до головного лікаря Національного Інституту раку Андрія Безносенка.

На дату публікації, ані Олександр Шепель, ані Аркадій Висоцький не надали відповідей на запитання.

Якщо після публікації даного матеріалу, вони виявлять бажання подати свою точку зору, редакція зобов'язується ї оприлюнити повністю.

Натомість, відповідь надав головний лікар Національго Інституту раку Андрій Безносенко.

Однак, чи це можна вважати відповіддю на поставлені запитання - питання сумнівне.

Андрій Безносенко повідомив, що відповіді на найбільш соціально значимі запитання, ми можемо прочитати у публікації іншого видання.

Надаємо відповідь пана Безносенка у повному обсязі.

15.12.2020

Даний матеріал підготовано та профінансовано The European School of Oncology (Milan, Italy) - https://www.eso.net/