Комбінатори від НКРЕКП та Ю.Вітренка
Влітку минулого року НАК “Нафтогаз Україна” наповнив газосховища газом за ціною 3 грн за один кубометр, а ціна газу вітчизняного видобутку становить 2.5 грн, бо у ній закладено 50 мільярдів грн рентної плати, яку сплачують газовидобувні компанії і яка призначена на субсидування вартості житлово-комунальних послуг державою.
Середня виважена ціна газу за формою обчислення тарифу на природний газ складає 2.7 грн за кубометр такого, подвоюється у зв’язку із витратами на транспортування та втратами (кражею та витоком), де зазначено 50% таких втрат, проте чомусь подвоюється до 5.4 грн – замість 4.05 грн за кубометр від такої подвоєної ціни донараховують 30% накладних витрат (заробітна плата, оренда та інше), 20 % на технічне обслуговування та ремонт мереж, а також 30% рентабельності, що за задумом авторів такої формули має забезпечити наповнення державної казни девідентами, податком на прибуток, податками та зборами із заробітної плати, та в кінцевому 20% податком на додану вартість (ПДВ).
В кінцевому виходять на приблизно 11 грн за один кубометр газу.
“Геніальність” цієї формули полягає в тому, що прибутки постачальників газу пропорційно зростають від рентної плати та обсягу втраченого чи викраденого газу. А відтак втрати чи кражі заохочуються цією формулою.
Принагідно варто зазначити, що за часів УРСР, роздрібна торгівля повністю прибутково фінансувалася за рахунок 7 %, торгівельної знижки від гуртової ціни постачальників товару.
Більшість населення України проживає за межею бідності, а пенсіонерів 80% від такої, а відтак неспроможна оплачувати таку ціну газу, в тому числі і у вартості тепла та гарячої води.
А з 2018 року третина з них незаконно позбавлена житлових субсидій.
Зрозуміло, що за зазначеною формулою, грабування споживачів, борги населення зростатимуть.
Як вже зазначено, втрати газу на транспортування за формулою, враховано в ціні такого, а тому незрозумілим є додатковий платіж до основного, щодо стягнення близько 10% тарифу до основного, за розподіл (втрату) газу.