Україна приречена стати мілітарною державою
Сусідство з РФ, з огляду на її божевільні наміри поглинути Україну, зобовязує нас передусім мобілізувати внутрішній ресурс , поглиблюючи співпрацю з ЄС, НАТО та цивілізованими державами. У провладної еліти РФ сформувалася стійка установка щодо України,як невід’ємної складової окремої цивілізації під назвою Росія.
На жаль, за усі роки незалежності в Україні панує жадібна та злочинна влада, яка знищила 2/3 економічного потенціалу держави та на законодавчому рівні утверджує домінуючу роль олігархату в управлінні державою, створюючи нестерпні умови для життя пересічного українця, позбавивши праці більшу частину її громадян.
З метою доведення держави до фінансової катасторофи, виснаження її економіки та недопущення інвестицій в її економіку, у спотвореному до загальнолюдських цінностей, засадничих норм права заключаються підстави до пограбування банківським олігархатом неспроможного боржника, зобов’язано суди кримінальним законом звільняти крадіїв податків в особливо великих розмірах від кримінальної відповідальності за умов сплати боргу після його виявлення, а дармова робоча сила стала основним джерелом збагачення олігархів та власників бізнесу. При цьому, обсяг тіньової зарплати, з якої не сплачуються податки та внески став перевищувати задекларовану.
Вирішальним диверсійним для економіки держави став ухвалений в 2003 році ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із змінами та доповненнями, за яким злочинна влада влаштувала собі безбідне життя на пенсії за рахунок запозичень у МВФ, обсяг яких на сьогодні перевищив 65 % від ВВП держави, чи два її бюджети. Тільки в 2021 році фінансова неспроможність цього Закону складає 248 мільярдів гривень, плюс 160 мільярдів на обслуговування боргу, що загалом становить 40% доходів бюджету.
Присутність у владі відвертих агентів держави-агресора призвело до ухвалення КСУ 27.10.2020 року рішення яким скасовується кримінальна відповідальність за приховування від декларування чиновниками майна та його походження, що перекреслило чи звело нанівець роботу антикорупційних установ держави, що заподіяло бюджету держави шкоди в особливо великих розмірах, а відтак набуло ознак злочину передбачених в сукупності ст.ст. 109, 111, 364 КК України. Зазначений злочин вчинений за обтяжуючих обставин та з корисливою метою за попередньою змовою та на замовлення депутатської фракції ВР України — ОПЗЖ.
Сьомий рік війни на Донбасі держава забезпечує пенсійні виплати 660 тисячам пенсіонерів з окупованих територій, з яких до бюджету солідарної системи ПФУ кошти не надходять, а відповідного позову до РФ, як окупанта, з метою відшкодування заподіяних Україні зазначених збитків до цього часу не заявлено.
Зазначений чинник потужно виснажує Україну, економіку держави, а відтак у держав союзників України може закрадатися підозра про можливу змову Уряду України з державою агресором з метою видурювання у них допомоги та позик назавжди.
Зазначені чинники корумпованості влади України просто унеможливлюють інвестиції в її економіку зовнішнім інвестором, адже законослухняний інвестор не в змозі буде витримати конкуренцію на ринку товарів, робіт та послуг з вітчизняним корумпованим бізнесом України.
Очевидним є те, що Уряду, Президенту України варто задуматися над питанням створення спеціального суду — Трибуналу над усіма попередниками усіх гілок влади України за зазначені зловживання владою за прикладом Італії, бо на часі невиключено може відбутися народний трибунал за прикладом Румунії.
Усі присутні у владі України повинні понести відповідальність — кримінальну, цивільно-правову та мають бути позбавлені пенсійних привілеїв передусім, з приведенням диференціації пенсійних виплат до практики країн Євросоюзу.
Потреба в нагальності цього пояснюється і тим, що від ОПЗЖ лунають відверті заклики до бунту — соціального вибуху, яким у миротворчій місії має скористатися держава агресор — РФ.
Переконаний у тому, що союзники України нададуть їй відповідну методичну, фінансову та мілітарну допомогу у вирішенні вищезазначених питань, бо інакше Україна буде поглинута Росією.
Після осучаснення в 2017 році та індексації пенсій за формулою владі усе, а решті — 50%, пересічний українець із середньою зарплатою за весь період страхового стажу за 35 років такого отримує пенсію у розмірі, рівному пенсії пенсіонера з мінімальним розміром зарплати.
Таким чином відсутня мотиваційна складова у працівника, а передусім у працедавця у повноті декларування такої оплати праці.
Запропоноване мною приведення диференціації пенсійних виплат до стандарту країн Євросоюзу та скасування обмеження доходів для сплати ЄСВ в солідарній пенсійній системі відкинуті керівництвом Мінсоцполітики та Міністерства Фінансів, бо на їх погляд це призведе до приховування олігархами, урядовцями, народними депутатами та суддями доходів. Зазначені аргументи очільників цих Міністерств вражають маячним (бредовим) способом їх мислення, що становить небезпеку для оточуючих їх працівників, не кажучи вже про загрозу державі.
При нагоді, варто зазначити, що 30 листопада 2013 року, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Козлов відхилив мою скаргу на бездіяльність у моєму звинуваченні Кучми, Медведчука та Януковича у державній зраді — у їх прагненні в доведенні держави до фінансової катастрофи виснаженням її економіки пенсійними виплатами, що в кінцевому наслідку такої зради ними запланована втрата Україною Криму та Південно-Східних областей, шляхом їх поглинання РФ, де наголошував про неминуче кровопролиття за такої зради.
Суд знайшов такі мої доводи припущеннями, а вже з наступного дня — 1 грудня 2013 року розвиток подій пішов за зазначеним мною сценарієм.
Наголошую, що проект Медведчука ОПЗЖ у ВР України є політичною гойдалкою та каруселлю “тітушок”, якими кишить уся правоохоронна система України.
Українці потерпають, оскільки буденною справою в судах стали шахрайство, підроблення та використанння підроблених документів чиновниками від влади, спотворення експертних висновків, створення штучних доказів звинувачення, завідомо неправдиві покази свідків, учасників процесу та безкарність цих злочинів в практиці судів, прокуратури, поліції, ДБР, що свідчить про деградацію правоохоронної системи України та потребує особливої уваги, у першу чергу ГПУ, Міністра ВС, керівництва антикорупційних органів України, адже “тітушки” стали інструментом у реальному захопленні влади проектом ОПЗЖ та КСУ на підставі його Рішення від 27.10.2020.