Незаконна вирубка лісів в Україні
Незаконні заготівельні заходи з видобутку та експорту деревини на теренах України значно поширилися за останні декілька років, як і вивезення добутих матеріалів за кордон. Безумовно ці дії шкодять екології та економіці України, призводять до незворотних змін у природі та караються законом. При оцінюванні істотності заподіянної шкоди зазвичай враховують такі чинники, як екологічна цінність (занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кількість вирубанного лісу тощо. Якщо заподіяне потягло за собою такі явища як ерозія грунту, зниження якості атмосферного повітря, проблеми із залісненням певних ділянок шкода, як правило, буде вважатися істотною.
Задля запобігання непоінформованості суспільства щодо того, які лісозаготівельні роботи є законними і зареєстрованими,а які ні, була створена платформа, що містить в собі лісорубні квитки, створені для всієї території України. До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. При цьому зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів, а також окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках до лісового фонду України не належать. Лісорубний квиток-це дозвіл на заготівлю деревини, у якому міститься інформація про місце і обсяги заготівлі. Такий документ видається обласними управліннями лісового та мисливського господарства і свідчить про офіційне оформлення робіт. На жаль наразі реєстр не є повністю відкритим для будь-якого користувача. Через військові дії на територіях України картографічна інформація знаходиться у закритому доступі.
Єгор Гриник, біолог та активіст, умовно поділяє проблеми з вирубками лісів на дві групи: власне незаконні рубки лісу, яким приділена більша увага громадськості й так звані несталі рубки, які є формально законними, але все одно згубними для лісу. Експерт наголосив на тому, що проблема, як правило, "ховається" у будь-яких рубках, які здійснюються з порушенням законодавства самими лісгоспами. Наприклад, ігнорування "сезону тиші" з 1 квітня по 15 червня-це одне з найчастіших порушень лісгоспів, за яке закон передбачає всього лише невеликий штраф, несумісний зі шкодою, нанесенної фауні. Також великою проблемою є неналежна охорона тих ділянок, на яких ростуть певні види рослин, дерев та чагарників, занесені у Червону Книгу України. Складно уявити, але на таких ділянках і досі тривають незаконні рубки. Також Гриник зазначає, що законодавство, яке регулює проведення рубок, майже не враховує сучасні підходи до збереження лісів, тож законність рубки часто може не означати її екологічність. Експерт бачить вихід у покращенні й осучаснуванні законодавства, але це важка і доволі масштабна справа, що зазвичай може тягнутися роками.
У 2019 році територію Закарпаття охопили повені, екоактивіст Віталій Майборода посилається на нездійснені очікування представників місцевої влади, які припускали схід талої води через ріку Прут, натомість він стався через ліс, який в силу своєї малої щільності не зміг затримати потік.
Видалення з насаджень небажаних дерев і створення сприятливих умов для зростання кращих одиниць головних порід-це санітарна вирубка, що є методом догляду за лісом, але наскільки часто незаконне знищення сировини маскують під формування якісних насаджень та своєчасне використання деревини?
Андрій Плига, керівник напряму "Ліси", поділився інформацією згідно до якої в лісах (окрім заповідних) часто практикуються санітарні рубки здорового лісу, для яких здійснюється масштабна фальсифікація документів. За його словами, був навіть випадок коли після скасування лісорубного квитка лісгосп сам вирубав всю ділянку. До речі, у деяких західних країнах вже давно дійшли висновку про важливість мертвих дерев, як складника будь-якої лісової екосистеми, натомість працівники, що дотримуються так званих радянських методів і досі вбачають у санітарних рубках необхідність.
Також екоактивіст Віталій Майборода вважає, що так звані санітарні рубки зазвичай є просто схемою для обходу закону. Згідно цій схемі під час вирубки ділянки з деревами,що усохли під вирубку потрапляє ще й певна площа здорового лісу.
Зокрема на Львівщині обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Галсільліс" було замішане у кількох скандалах, пов'язаних з незаконною вирубкою лісів. Наприклад, самовільна вирубка, отримання штрафу за вирубку ялиць та смерек, що були знищені через неналежну охорону. Також відомо про проблеми з протиправною видачею лісорубних квитків у дочірнього підприємства. Крім того, під час позапланових перевірок екоінспектори знаходили чимало порушень. З'являється багато запитань до керівників цього підприємства та до якості їхньої роботи.
На жаль "лісорубні" проблеми не обходять інших куточків України. У цілому екологічний стан переважно східних областей загострився через повномасштабне вторгнення російської федерації. Лиманщина, що славиться своїми сосновими лісами, цього року потерпала від пожеж, від рубок та від рук російських окупантів, адже саме там розгорталася арена активних бойових дій, під час яких деревина використовувалася для побудови фортифікаційних споруд, для тактичних дій (наприклад,підготовка армії рф до переправи через річку Сіверський Дінець) і навіть для експорту до росії. Наразі збитки завдані лісам не можна оцінити через елементарну відсутність можливості потрапляння на більшість ділянок, оскільки там і досі знаходиться велика кількість нерозірваних боєприпасів. Маю зауважити, що створення умов, які б залишали Лиманщину підконтрольною українській армії, теж передбачали вирубку дерев для тактичних ходів. У такий складний час між екологією і волею було зроблено вибір.
Тим не менш, я впевнена у перспективі відновлення насаджень, рекультивації землі, поступовому покращенні екологічного стану тощо на цій території.
Ліси є важливим елементом не тільки в Україні, а й по всьому світові. Саме ці екосистеми настільки впливові, що від них залежить обіг чистої прісної води, зберігання біорізноманіття та стабільність клімату, який здатні також пом'якшити. Думаю, що не варто і казати про необхідність цього джерела кисню в атмосфері, що також виступає поглиначем вуглекислого газу. Майже половина території України перебуває у безлісій степовій зоні. Ліси ж займають 16% площі країни найбільше на Поліссі та в Карпатах і мають чимало різновидів таких, як хвойні, мішані, листяні тощо.
Близько половини українських лісів — штучного походження і через це є нестійкими до стихійних лих та хвороб та мають низький рівень біорізноманіття порівняно з лісами природного походження. Ліси часто використовують для оздоровчих заходів, розташовуючи в них санаторії, бази відпочинку й дитячі табори. Згідно з думкою Віталія Майбороди в Україні необхідно розвивати екотуризм, який в свою чергу наближає людей до природи, сприяє відновленню сил та оздоровленню.
Згідно до опитування, проведенного цього року Всесвітнім фондом природи WWF-Україна, 86 відсотків українців вважають вирубку однією з трьох головних проблем лісів і я мушу з ними погодитися. Також серед інших небезпек громадяни відзначили забруднення лісу, лісові пожежі і забудову лісу. Опитані респонденти найчастіше відзначали можливість насолодитися красою природи, забезпечення грибами та ягодами, притулок для диких тварин і рослин та регулювання клімату, як їхні улюблені функції лісу. Але чи буде де оздоровлюватися і насолоджуватися красою нашим дітям і онукам? Подбаймо про це разом!
Підлісна Олександра-Тетяна.
This article was developed with the support of Journalismfund.eu