Кримінал, скандали та тендерні закупівлі “Львівводоканалу”

4 доби без води. 50 тисяч мешканців. Це десята частина містян.

І мова не про Одесу, після повітряних ударів російського агресора. І не про прифронтові міста.

У глибокому тилу, у Львові – 50 тисяч людей залишилося без води.

Не через війну. Не через удари агресора по критичній інфраструктурі.

А через діри в трубах у мережах Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”. Відразу чотири прориви утворилося на магістральному водогоні неподалік міста.

І це найбільша аварія у Львові.

Позиція влади міста та профільного комунального підприємства – мережі зношені, а таких великих коштів на ремонт та заміну всіх аварійних труб – в бюджеті ні міста, ні “Львівводоканалу” не має.

Мер Андрій Садовий, стоячи в ямі біля дірявої труби повідомив, що лише на цій ділянці потрібно поміняти 30 кілометрів водогону. І місто собі цього дозволити не може.

Перший заступник міського голови Андрій Москаленко, заявив, що щоб повністю оновити лише той напрямок, де сталася остання аварія, потрібно понад 2 мільярди гривень.

- Загалом щоб замінити всі аварійні труби, потрібно 10 млрд – підрахував Москаленко.

Голова наглядової ради “Львіводоканалу” Святослав Павлюк, у своїй авторській колонці зазначив, що реальна інвестиційна складова тарифу цього комунального підприємства нині у 18 разів менша за мінімальну потребу.

І озвучив вихід із ситуації журналістам належного сім’ї мера львівського видання: для того, щоб замінювати труби водопостачання не тоді, коли вони фонтанують, а коли завершується їхній термін експлуатації, тариф має становити приблизно 65 грн за кубометр.

Станом на сьогодні тариф складає 25,88 грн.

Тобто вималювалася така картина – грошей у “Львівводоканалу” на ремонти та нові труби бракує. Давайте піднімемо тариф мешканцям.

- Ми маємо йти до чесного тарифу, який дасть можливість належно утримувати мережі і всю господарку водопостачання – заявила у Львівській міськраді “Самопоміч” – депутатська фракція політичної партії міського голови.

Тож ми вирішили розібратися, а як веде свою господарську діяльність “Львівводоканал”, які тендерні закупівлі проводить та на що витрачає гроші. І знайшли ряд скандальних фактів.

Іранські труби

Почнемо із скандалу першого року повномасштабної війни. Тоді, у 2022 році, коли росія почала отримувати від Ірану бойові шахеди та інше озброєння, у Львові, ЛМКП “Львівводоканал” обрав переможцем тендеру на закупівлю труб українську компанію “Інтерструм”.  

Із цим ТзОВ, “Львівводоканал” уклав договір влітку на 3.73 млн. А 18 жовтня 2022 року – на 18.9 млн.

Та напевно головного інженера, який підписував договір не надто насторожив той факт, що у додатках до доворів, країною походження вказано … Іран.

І це при тому, що за день до підписання останнього договору було оприлюднено офіційну “Заяву МЗС України щодо співучасті Ірану в злочинах Росії проти України”.

А 18 жовтня, було опубліковано інтерв’ю, у якому про отримання росією іранських безпілотників повідомляв і голова ГУР Кирило Буданов.

Інформація про використання росією іранських дронів почала з’являтися ще раніше - у вересні. Так це підтверджував журналістам речник ЗСУ Юрій Ігнат.

А 13 вересня 2022 року Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що українські військові вперше збили іранський ударний дрон Shahed 136.

Ще раніше -  у серпні - американські журналісти газети Washington Post та телеканалу CNN повідомляли, про відправку Іраном до росії першої партії безпілотних літальних апаратів.

Та наявна уже на той час інформація не викликала жодних упереджень у “Львівводоканалі” до погодження купівлі труб, іранського виробництва.

Історія набула суспільного розголосу 26 жовтня. Тоді гнівний пост про цей факт оприлюднив тодішній голова Держаудитслужби України Геннадій Пліс.

“Іран вирішив підтримати вбивства українців, передавши Росії ударні безпілотники. Ними вражають критичну інфраструктуру і вбивають мирних жителів. Проте як ми бачимо, це не заважає «Львівводоканалу» закуповувати іранські труби”, - написав Геннадій Пліс.

“Львівводоканал” відреагував на скандал 28 жовтня: “переможець торгів має запропонувати труби з іншої країни, інакше оголосять нові міжнародні торги”.

А де ж ви були раніше?

Зарплати керівництва

Аварії на водогонах “Львівводоканалу” – типове явище. Львів’яни звикли до заголовків, на кшталт -  “Дубляни повністю залишилися без води через аварію”; “Частина Львова другий день залишається без води через аварію на водогоні”.

Війна повинна змінювати пріоритети. Особливо, якщо це стосується діяльності настільки важливого підприємства, як “Львівводоканал”.

В той же час, коли на ремонт і закупівлю труб грошей не вистачає, на високі зарплати топ менеджменту - знаходять.

Так, на початку 2024 року на “Львівводоканалі” запрацювала Наглядова рада. Очолив її згаданий вище Святослав Павлюк.

Згідно офіційних даних з сайту тендерних закупівель, заробітна плата двох членів Наглядової ради та її Голови обійшлася “Львівводоканалу” у кругленьку суму – 3 мільйони 216 тисяч гривень за два роки (1 008 000 х 2 + 1 20 0000).

Із такою високою зарплатою є дивним читати бідкання та нарікання Голови Наглядової ради Святослава Павлюка, про пересічний персонал – “зарплати працівників водоканалу – на рівні 20 тис. грн, це просто обійняти і плакати”.

Поряд з тим, директору Дмитрові Ваньковичу “Львівводоканал” може собі дозволити платити поза 1 050 000 зарплатні на рік.

У Ваньковича – три заступника. Юрій Свізінський отримав у 2024 році 1 024 000. Володимир Король – 962 тисячі. Леся Тур – 868 тисяч за рік.

Тобто, на підняття зарплат пересічним працівникам – коштів не має. На високі зарплати топ-менеджменту – знаходяться.

Поряд з тим, пан Ванькович встигає поєднувати керівну посаду на комунальному підприємстві – із підприємницькою діяльністю. Як ФОП, отримав більш як пів мільйона доходу.

Ще Ванькович - одноосібний власник приватного підприємства “Домінанта плюс” та ТзОВ “Агро-простір”.

На “Агро-простір” оформлена новенька Toyota Camry, 2024 року випуску, якою користується Ванькович.

А Шкоду SUPERB – цього ТзОВ – використовує дружина директора “Львівводоканалу”.

По грошових активах – директор “Львівводоканалу” може взагалі взяти участь у чемпіонаті на першість серед львівських мільйонерів. Ванькович задекларував за 2024 рік – 900 695 доларів, 2 523 489 гривень, 6 949 євро.

До майнового комплекту – квартира, офіси, земельні ділянки, корівники, гараж, сільськогосподарська техніка, вантажний автомобіль.

Можна сказати, що трудова діяльність керівника “Львівводоканалу” – вдалася.

Закупівлі пального за завищеними цінами

Факти тринькання зайвих грошей комунальним підприємством на тендерах – також не поодиноке явище. Можна згадати таку діяльність начальник відділу з конкурсних торгів “Львівводоканалу”. Згідно матеріалів кримінальної справи, цей службовець погодив укладення додаткових угод на закупівлю нафтопродуктів. Його обвинувачували у неналежному виконанні своїх службових обов’язків, через несумлінне ставлення до них. Правоохоронці встановили, що дії службовця спричинили “Львівводоканалу” матеріальну шкоду на суму понад 181 тис грн (станом на 2018 рік – близько 6 900 доларів).

Поряд з тим, допоки правоохоронці викрили діяльність начальника відділу з конкурсних торгів, допоки справа розслідувалася, а згодом слухалася в суді – з часу вчинення цього кримінального правопорушення минуло понад 3 роки. Відповідно, збігли встановлені строки давності притягнення посадовця до криміналу. Тож суд звільнив службовця “Львівводоканалу” від кримінальної відповідальності.

Викрита правоохоронцями схема полягала в наступному – з переможцями публічних закупівель укладалися угоди на закупівлі пального. Але після цього начальник відділу з конкурсних торгів Пархомик у 2018-2019 роках погоджував укладення додаткових угод, які передбачали незаконне збільшення цін. Хоча відповідне зростання цін товару на ринку було відсутнє.

Закупівля систем відеоспостереження

Ще одна справа сьогодні перебуває на розгляді Личаківського районного суду м. Львова. Обвинуваченим є начальник служби внутрішньої безпеки “Львівводоканалу”.

У цьому кримінальному провадженні встановлено, що “Львівводоканал” завищив ціну на закупівлю систем відеоспостереження на 22.5% від ринкових цін. Так фактичні збитки підприємства склали 230 000 грн (близько 6240 доларів за курсом грудня 2023 року).

Спочатку львівські слідчі розслідували справу за фактом службової недбалості посадовців “Львівводоканалу” (ст.. 367 КК України). Згодом статтю перекваліфікували. А начальнику служби внутрішньої безпеки “Львівводоканалу” пред’явили обвинувачення за ст.. 364 КК України - у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою влади чи службового становища.

Після гучного розслідування справу закрили

Тендерні закупівлі “Львівводоканалу” привернули увагу і Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області.

Цей правоохоронний орган проводив огляди у головній будівлі – приміщеннях адміністрації - комунального підприємства. Огляди проводили двічі.

Кримінальне провадження БЕБ зареєстрував за ст.. 191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Досудове слідство проводилося за частиною 5 – дії вчинені в особливо великих розмірах, або організованою групою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження встановлювалися обставини, що ЛМКП «Львівводоканал» з використанням електронної системи публічних закупівель ProZorro придбало в період 2020-2023 років у ТОВ «ЕТА» комплектні перетворювачі частоти, які мають широкий діапазон номінальних потужностей, шляхом ймовірного завищення вартості товару, яке орієнтовно може становити 6 854 948,97 грн очікуваної вартості предмету закупівлі вказаних видів товару.

Детективи БЕБ вказували, що ця загальна сума ймовірного завищення вартості товару була встановлена на закупівлях загальною вартістю 9 199 420,00 грн.

В ході досудового розслідування детективами БЕБ також встановлено, що під час формування очікуваної вартості предмету закупівлі комплектних перетворювачів частоти, де переможцем закупівлі товару визначено ТОВ «ЕТА», з боку службових осіб ЛМКП «Львівводоканал», не вживались належні заходи щодо вивчення цінових пропозиції даного виду товару, зокрема направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг.

Та справу до суду так і не передали. У єдиному реєстрі судових рішень, останній документ датовано квітнем 2024 року.

Що ж із кримінальним провадженням?

На наш запит, Територіальне управління БЕБ у Львівській області повідомило, що справу закрили.

І це незважаючи на все вищеописане, що було встановлено детективами.

“За результатами проведення досудового розслідування, 03.07.2025 кримінальне провадження №72023141100000021 від 11.12.2023 – закрите… у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.”

Естафету БЕБ підхоплює поліція

Діяльність службових осіб “Львівводоканалу” привернула увагу й відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління ГУНП у Львівській області. У 2020 році поліцейські взялися за досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення).

Із судових документів можна дізнатися, що проведеним досудовим слідством встановлено, що службові особи «Львівводоканалу», разом із службовими особами двох ТзОВ, за попередньою змовою групою осіб вчиняють заволодіння коштами “Львівводоканалу” шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Кримінальне провадження стосувалося тендерних закупівель, щодо виконання робіт із капітального ремонту на одному із об’єктів “Львівводоканалу” – очисній станції.

У ході проведення досудового слідства шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що працівник “Львівводоканалу” складав акти приймання виконаних будівельних робіт по зазначеному об`єкту, в які вносив завідомо неправдиві відомості до актів приймання виконаних будівельних робіт по вказаному об`єкту, зокрема вказував роботи, що не проводились або завищував обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт.

Слідчі встановили, що до схеми було залучено не одного топ менеджера “Львівводоканалу”:

“У подальшому, з метою забезпечення заволодіння коштами ЛМКП співучасниками, інженер виробничо-технічного відділу ЛМКП «Львівводоканал» … достеменно знаючи, що відомості в актах приймання виконаних будівельних робіт про обсяги та вартість виконаних робіт завищені, підписував вказані акти. Після чого, директор ЛМКП «Львівводоканал» … знаючи про те…  що в дані акти … внесли завідомо неправдиві відомості про обсяги та вартість виконаних робіт, підписав такі акти. Додатково встановлено, що координацією проведення вище вказаних незаконних дій між співучасниками займався заступник головного інженера ЛМКП «Львівводоканал»”.

Слідчі вказували, що на підставі зазначених офіційних документів, в які внесені завідомо неправдиві відомості, ЛМКП «Львівводоканал» здійснювало перерахунок грошових коштів - за фактично не виконані роботи. У результаті вказаних вище кримінально протиправних дій зазначена група осіб заволоділа коштами ЛМКП, чим нанесли йому матеріальну шкоду.

Так працювала схема за версією слідства.

Чим же ж закінчилася дана історія?

Ми надіслали запит до Головного управління національної поліції у Львівській області. Поліцейські підтвердили, що дійсно досудове слідство у кримінальному провадженні № 42020141040000020 вони проводили.

Однак повідомити, яка подальша доля спіткала кримінальну справу відмовилися – із посиланням, що ми не є стороною у кримінальному провадженні.

Та з огляду на те, що остання згадка про дане кримінальне провадження міститься в єдиному реєстрі судових рішень – за 02.05.2022 року – а саме в Ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, якою строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 08.05.2023 року – цьому може бути єдине пояснення – кримінальне провадження закрито.

Закупівлі іспанських труб. Як переплатити більш як 375 000 євро

В останні роки “Львівводоканал” почав купувати труби з орієнтованого непластифікованого полівінілхлориду (PVC-O). Варто відзначити, що це усунуло від участі в тендерах вітчизняних виробників. Адже в Україні із такого матеріалу труби не виробляють. Аналогами могли б бути труби із поліетилену. Однак у “Львівводоканалі” вирішили купувати із непластифікованого полівінілхлориду. І саме такий матеріал зазначили в тендерній документації.

При вивченні цих закупівель ми звернули увагу на наступні факти: закупівля UA-2022-08-31-004362-a (придбання труби ПВХ-О Д500 мм) – на 11 109 600 грн: в технічному завданні ЛМКП «Львівводоканал» прописав параметри труб, які є ідентичні параметрам труб іспанського виробника Molecor (для порівняння ми взяли Каталог іспанського виробника):

Параметри труб 500:

- Внутрішній діаметр труб не менше Ø 472,5мм.

- Зовнішній діаметр труб не більше - Ø 501,5мм.

- Товщина стінки не більше – 11 мм.

- Зовнішній діаметр кільця з’єднання – 587 мм.

- Кутове відхилення в розтрубі – 2 град.

- Довжина труби не менше – 5,95 м.

Ті самі параметри “Львівводоканал” прописав і в подальшій  - другій закупівлі. Тут уже купили іспанських труб на 17 502 996 – окрім ПВХ-О Д500 мм і ПВХ-О Д800 мм.

У третій закупівлі, у 2025 році - ціна питання сягнула 27 009 688 грн.

Стосовно труб ПВХ-О Д800 мм – аналогічно - ЛМКП «Львівводоканал» прописав параметри труб, які є ідентичні параметрам труб Molecor:

            Труба ПВХ-О умовний прохід – Ø800 мм:

- Внутрішній діаметр труб – не менше 760,4 мм.

- Зовнішній діаметр труб – не більше 802,00 мм.

- Товщина стінки не більше – 15 мм.

- Зовнішній діаметр кільця з’єднання – 925мм.

- Довжина раструба не менше – 470 мм.

- Кутове відхилення в раструбі – 2 град.

- Довжина труби не менше – 5,95 м.

- Тиск робочий – 12,5 бар (1,25 МПа).

Іспанські труби “Львівводоканал” купував в офіційного дилера компанії “Molecor” - ТзОВ “Будінвесткомпані”.

Тож, відповідно, левова частка цих коштів потрапила на закордонні рахунки іспанського підприємства - виробника. Українські виробники труб з поліолефінів втратили замовлення, а бюджети різних рівнів недоотримали кошти.

Тож є підстави зробити виcновок, що ЛМКП «Львівводоканал» складав технічне завдання, керуючись інформацією з каталогу компанії «Molecor Tecnología SL». Саме тому будь-який інший учасник не міг забезпечити поставку аналогічної трубної продукції, бо параметри, за якими оцінювались пропозиції, були заздалегідь підібрані з каталогу продукції компанії «Molecor Tecnología SL».

Під одним із моїх постів у Facebook, щодо даних закупівель, Голова Наглядової ради “Львівводоканалу” Святослав Павлюк написав коментар: “закупівля труб була відкритою для всіх і йшла через прозоро. Кожен хто мав таку трубу і хотів її продати, міг податися на тендер. В технічній специфікації закупівлі нема слова про те, що труби мають бути іспанськими чи українськими, є лише технічні параметри і санітарні стандарти, яким має відповідати труба, що транспортує питну воду. В документах нема згадки про "Молекор" чи іншого виробника”.

Звісно, що в тендерних умовах не названо конкретного виробника трубної продукції з ПВХ-О (труби з орієнтованого непластифікованого полівінілхлориду (PVC-O)), а також не згадується торгівельна марка виробу, адже подібне було б явним порушенням законодавства у сфері закупівель.

Поряд з тим наголошуємо, що труби ПВХ-О в Україні не продукуються, тож виходить, що документація конкурсних торгів готувалась під наперед визначений тип труб (під труби іспанського виробника «Molecor Tecnología SL»).

Кілька місяців ми вели тривалу переписку та надіслали ряд запитів про надання публічної інформації і до “Львівводоканалу”, і до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, якому власне і підпорядковане комунальне підприємство Львівводоканал.

Директорка Департаменту Оксана Пригода нам відписала, “що в умовах тендерів зазначено, що у випадках, якщо технічна специфікація закупівлі містить посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, слід читати - «або еквівалент». Тобто учасникам дозволяється пропонувати еквівалент товарів визначених у технічній специфікації до закупівлі”.

Але це твердження, м’яко кажучи, притягнуто за вуха. Ну як це розуміти - «учасникам дозволяється пропонувати еквівалент товарів визначених у технічній специфікації до закупівлі»? Адже у даних випадках це б суперечило технічній специфікації, де було зазначено чіткі параметри товару – труби ПВХ-O. А із такого матеріалу, в Україні труби не виробляють. Тож як вітчизняні виробники могли подаватися на тендер і пропонувати “еквівалент” – якщо вони не продукують труби з ПВХ-О ?

Показово, що вартість іспанських труб «Молекор» з ПВХ-О вища за ціну поліетиленових труб українських виробників, які можна було б використати із аналогічними параметрами (діаметр, робочий тиск, прохідність – пропускна здатність).

Відповідно, при закупівлі труб в українських виробників можна було б досягти не лише суттєвої економії бюджетних коштів, а й забезпечити роботою українських працівників, наповнити коштами бюджет відповідної громади, адже українські виробники сплачують податки, які залишаються в Україні.

Директорка Департаменту Оксана Пригода повідомила, що дані закупівлі труб здійснювалися для використання у реконструкції магістрального водогону від ВНС «Глинна Наварія» до ВНС «Сихів» І та ІІ черги, та від ВНС «Будзень 2» до ВНС «Будзень 3».

І саме через специфіку ділянки, було передбачено такі характеристики труб, які були вказані “Львівводоканалом” при оголошенні тендерних закупівель.

І тому в тендерній документації прописані такі технічні специфікації.

Директорка Департаменту Оксана Пригода, у одній із своїх відповідей також вказала:

“Також потрібно було забезпечити прохідність водогону внутрішнім діаметром не менше 800 мм, а отже, класична поліетиленова труба мала б бути використана діаметром 900 мм, що, відповідно, збільшувало вартість прокладання такої труби порівняно з прокладанням труби ПВХ-О.”

У Департаменті житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради наполягають, що  “технічні та якісні характеристики труб визначалися замовником ЛМКП «Львівводоканал» відповідно до потреб кожного конкретного проєкту. Магістральні водогони високого тиску, залежно від умов їх прокладання, потребують застосування відповідних труб, таким чином враховувалися: параметри тиску, параметри корозійної стійкості, умови доставки на об’єкт, особливості прокладання, економічні показники та інші чинники. У кожному конкретному випадку замовник обирав ті рішення, що забезпечували оптимальне співвідношення ціни та якості в заданих умовах”.

Свої пояснення виклав і директор “Львівводоканалу” Ванькович:

- Для забезпечення необхідного пропускного діаметру водогону не менше 800 мм можливо було б застосувати поліетиленову трубу діаметром 900 мм (оскільки додатково потрібно врахувати товщину стінки такої труби, так як позначення “900 мм” здійснюється за зовнішнім діаметром стінки), однак її використання суттєво підвищувало б загальну вартість порівняно з прокладанням труб ПВХ-О, які відповідають технічним вимогам підприємства та прокладання яких на певних ділянках магістральних водогонах є більш економічно доцільним. –

На наше запитання, про обґрунтування економічної доцільності закупівлі саме труб ПВХ-О, “Львівводоканал” також має пояснення:

- Характеристика труб, що були предметом закупівель, були визначені таким чином, щоб вони найбільш оптимальним способом підходили для прокладання трубопроводів високого тиску та заміни існуючих аварійних трубопроводів на тих чи інших ділянках водопровідних мереж підприємства, враховуючи специфіку кожної ділянки, технічну можливість, складність та вартість методів та способів прокладання труб”.

Та виглядає на те, що із арифметикою як у “Львівводоканалі”, так і в Департаменті житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, не все гаразд.

Спеціально для них, а можливо – й для правоохоронних органів – ми підрахували суми, які були переплачені на купівлі іспанських труб з ПВХ-О (у порівнянні, якщо б труби купили в українських виробників.

Перший тендер – “Львівводоканал” витратив 11 109 600 грн.

За договором була закуплено труба ПВХ-О д500 мм, тиск 1.6 Мпа. Таких труб закупили 1 200 метрів.

Закуплено труби довжиною (довжина штанги) -- 5,95 м.

Однак їх з’єднують розтрубним способом – тобто одну трубу запихають в іншу.

Відповідно - довжина частини труби, яка "не корисна" за рахунок розтрубу -- 0,395 м.

Тому фактична корисна довжина штанги становить не 5.95 метрів, а 5,555 метрів.

Отже довжина закуплених і вже з’єднаних труб складе не 1 200 метрів. І цих труб вистачить на прокладення трубопроводу на відстань 1120 метрів (а не трубопроводу довжиною 1200 метрів).

Тому загальна вартість такої труби довжиною 1120 метрів становила б -  7 166 880 грн.

Варто додати, що труба ПЕ, на відміну від ПВХ-О з’єднується не розтрубним способом – а шляхом зварювання. Відповідно корисна довжина частини труби не змінюється.

Однак до суми 7 166 880 грн потрібно додати вартість зварки.

Вартість зварки 1 стика DN560 (SDR 11) – на кінець 2022 року становила 2000 грн.

Довжина відтинків труби – 13.5 метра. Тому кількість стиків, які потрібно зварити – 82.

Отже загальна вартість зварки 82 стиків, на трасі 1120 метрів склала б  164 000 грн.

Аналогічною вітчизняною трубою, яка б мала таку саму прохідність (тобто кількість води, яка протече в певну годину), могла б бути труба ПЕ100 SDR11 DN560.

Ринкова вартість такої труби наприкінці 2022 року (коли проводилася тендерна закупівля) складала 6 399 грн за метр.

Сума вартості української труби та вартості зварювання – 7 330 880 грн.

“Львівводоканал” витратив за іспанські труби 11 109 600 грн.

Тож економія б становила 3 778 720 грн – або 98 661 євро (курс євро 29.11.22 – 38.3). А це 35 %.

Йдемо далі – другий тендер.

“Львівводоканал” витратив 17 502 996 грн. Було куплено два види труб - ПВХ-О Д500 мм і ПВХ-О Д800 мм.

Рахуємо труби ПВХ-О д500/472,5 мм 1,6 Мпа, 178 шт.

Згідно каталогу: - довжина штанги -- 5,95 м.

Відповідно, довжина частини труби, яка "не користна" за рахунок розтрубу -- 0,395 м.

Тобто:

-  корисна довжина штанги = 5,555 м

- 178 штук закупили

Відповідно, це складе прокладення трубопроводу на відстань 988,79 метрів.

Як і у попередньому випадку - аналогічною вітчизняною трубою, яка б мала таку саму прохідність (тобто кількість води, яка протече в певну годину), могла б бути труба ПЕ100 SDR11 DN560.

989 метрів такої труби.

Ринкова вартість цієї труби станом на січень 2024 року – 6 642 грн за метр.

Відповідно – вартість 989 метрів становила б - 6 568 938 грн.

Якщо до цієї суми додати вартість зварки (довжина відтинків труби 13.5 метрів, тому кількість стиків – 73.

Вартість зварки одного стика – 2 000 грн) – 146 000, отримаємо загальну суму – 6 714 938 грн.

231 153 євро (курс євро 09.01.24 – 41.8).

Загальна вартість іспанської труби ПВХ-О Д500, сплаченої “Львівводоканалом” по договору - 9 662 196 грн.

Тобто, у порівнянні із іспанськими трубами, “Львівводоканал”, купуючи вітчизняні, зекономив би 2 947 258 грн. За курсом на січень 2024 року (євро – 41.8 грн) це 70 508 євро. Тобто 31%.

По іншій трубі - згідно договору купили: труба ПВХ-О 802/760,4 мм 12,5 Мпа, 72 шт.

Аналогічною вітчизняною трубою, яка б мала таку саму прохідність (тобто кількість води, яка протече в певну годину), могла б бути труба ПЕ100 SDR 13,6 DN900*66,1 мм.

Закуплена іспанська труба, згідно каталогу:

- довжина штанги -- 5,95 м

- довжина частини труби, яка "не користна" за рахунок розтрубу -- 0,475 м

Відповідно:

-  корисна довжина штанги = 5,475 м

Закуплено 72 шт. Відповідно, ними можна прокласти трубопровід довжиною 394,2 метрів.

Тепер рахуємо, у скільки б обійшлася вітчизняна труба ПЕ100 SDR 13,6 DN900*66,1 мм.

394 метри.

Ринкова вартість одного метра такої труби у січні 2024 року становила 14 350 грн.

Загальна вартість би склала – 5 653 900 грн.

Якщо до цієї суми додати вартість зварки (довжина відтинків труби 13.5 метрів, тому кількість стиків – 29. Вартість зварки одного стика – 7 000 грн) – 203 000, отримаємо загальну суму – 5 856 900 грн.

Згідно договору за іспанську труба заплатили 7 840 800 грн.

Тож при купівлі вітчизняної економія б становила 1 983 900 грн. У євро – 47 461. Тобто 26%.

Третій тендер – “Львівводоканал” витратив 27 009 688 грн. (з них за іспанські труби – 25 837 056 грн).

Згідно договору закупили: труба 802/760,4 мм 12,5 Мпа, 216 шт.

Згідно каталогу іспанських труб:

- довжина штанги -- 5,95 м

- довжина частини труби, яка "не користна" за рахунок розтрубу -- 0,475 м

Відповідно:

-  корисна довжина штанги = 5,475 м

Тому 216 шт труби можна прокласти трубопровід довжиною 1 182,6 метри

Тепер рахуємо вартість вітчизняної.

Аналогічною вітчизняною трубою, яка б мала таку саму прохідність (тобто кількість води, яка протече в певну годину), могла б бути труба ПЕ100 SDR 13,6 DN900.

Ринкова вартість одного метра такої труби у червні 2025 року складала 14 875 грн. Тож загальна вартість була б 17 597 125 грн.                                                                                                 

Якщо до цієї суми додати вартість зварки (довжина відтинків труби 13.5 метрів, тому кількість стиків – 87. Вартість зварки одного стика – 8 000 грн) – 696 000, отримаємо загальну суму – 18 293 125 грн.

За іспанську трубу, “Львівводоканал” заплатив 25 837 056 грн.

Тож при купівлі вітчизняної економія б становила 7 543 931 грн. У євро – 159 054 (курс євро 04.06.25 - 47,43 грн). Тобто 30%.

Отже, на трьох тендерах “Львівводоканал”, за умови купівлі, замість іспанських, вітчизняних труб зекономив би 375 684 євро !!!

А влада міста бідкається, що на ремонти та заміну аварійних ділянок водогонів грошей бракує. Так ось вони!

Ще й з огляду на нещодавні спічі мерської політичної сили “Самопоміч” - «Система водопостачання міста є у власності громади міста, і ми спільно несемо відповідальність за неї».

Збитковий “Львівводоканал”

Згідно даних opendatabot, “Львівводоканал” за 2020-ий – третій квартал 2025 років отримав чистого прибутку … аж мінус 345 591 476 мільйонів.

Тож як може собі дозволити настільки збиткове підприємство, виплачувати такі високі зарплати для топ – менеджменту?

Попри таку збитковість – як “Львівводоканал” може собі дозволити купувати товари за завищеними цінами?

Починаючи від пального та систем відеоспостереження. Та закінчуючи значно дорожчими від українських, іспанськими трубами.

Яке відношення мають ці тендери до господарської діяльності “Львівводоканалу”?

Промоніторивши конкурсні закупівлі комунального підприємства за останні роки, ми знайшли ряд тендерів, оплачених “Львівводоканалом”, які не мають нічого спільного до профільної діяльності підприємства.

І те, за що “Львівводоканал”, який є соціально важливим підприємством, і повинен забезпечувати місто безперебійним постачанням водою, ремонтувати водогони, замінювати аварійні труби – витрачає десятки, сотні тисяч, а то й мільйони – напевне повинно було б викликати обурення в мешканців.

Особливо у тих, які через систематичні аварії, залишаються по кілька діб без води.

І це в той час, коли топ менеджмент підприємства заявляє, що ціна для користувачів має бути як мінімум 65 грн за куб води.

У той час, коли комунальне підприємство не має грощей для заміни та ремонту аварійних труб на усіх ділянках (як заявлено владою, потрібно 10 млрд грн), “Львівводоканал” купує товари та послуги, які жодного відношення до забезпечення мешканців водою – не мають.

Ось деякі:

1. Влаштування автоматизованої модульної вбиральні на проспекті Свободи (центр Львова).

“Львівводоканал” оплатив для цієї потреби дві тендерних закупівлі. У 2021 році – за виготовлення проектно-кошторисної документації – 48 тисяч гривень.

У 2025 році – 649 900 грн. – купівля «HPL панелі та супутні комплектуючі» - для цієї вбиральні.

Тобто, збиткове, і без перебільшення сказати – стратегічно-важливе для міста підприємство, витратило 697 900 грн – на облаштування громадського туалету в центрі Львова.

Питання полягає не в тому, чи потрібні туалети у Львові – а в тому, чому за такі роботи та послуги має оплачувати власні кошти “Львівводоканал”?

На наш запит, “Львівводоканал” пояснив, що діяв згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 373, яким комунальне підприємство було визначено замовником виконання робіт.

Директор “Львівводоканалу” зазначив, що начебто, згідно цього рішення виконкому “кошти, потрачені підприємством, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджету Львівської міської територіальної громади”.

Поряд з тим це відверта брехня, бо у рішенні виконкому такого тексту не має.

Пунктом 5 цього рішення передбачено – “Департаменту житлового господарства та інфраструктури подати пропозиції щодо фінансування робіт з проектування та влаштування автоматизованої модульної вбиральні”.

“Подати пропозиції” та ”підлягають відшкодуванню” – це зовсім не тотожні речі.

На наш запит, про повернення з міського бюджету, витрачених “Львівводоканалом” грошей, Львівська міська рада відповіді у терміни, передбачені ЗУ “Про доступ до публічної інформації” не надала.

Поряд з тим директор “Львівводоканалу” підтвердив, що підприємство витратило на громадський туалет в центрі міста власні кошти. Як і за описані нижче закупівлі.

Аналогічно, наступні закупівлі, які ми будемо перелічувати, також відбувалися згідно рішень виконавчого комітету ЛМР. І у наступних рішеннях, аналогічно не вказано, що потрачені кошти “підлягають відшкодуванню”. А було вказано подати пропозиції щодо передбачення коштів; подати пропозиції щодо фінансування робіт.

2. Влаштування автоматизованої модульної вбиральні у парку імені Івана Франка. 2022-ий рік.  “Львівводоканал” витрачає 49 699 грн.

3.  Свіженький тендер – 2025 рік. “Львівводоканал” проводить конкурсну закупівлю «Поточний ремонт по об'єкту: «Влаштування вбиралень та душових у корпусі для проживання дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт»". Оплачує 845 245 грн.

“Старт” – це комунальна установа Львівської міської ради. І жодного відношення до “Львівводоканалу” не має.

4. А ще Львову, в час повномасштабної війни, і з потребою в заміні та ремонті труб на 10 млрд гривень, ну вкрай необхідним був фонтан в центрі Львова.

“Львівводоканал” по цьому фонтану, у 2022 році, провів та оплатив чотири тендерні закупівлі: реконструкція фонтану “Кульбаба” – 3 951 774 грн; коригування проектно-кошторисної документації – 44 131 грн; купівля двох фонтанних насосів – 134 000 та 190 000.

Тобто загалом, на фонтан “Кульбаба”, комунальне підприємство витратило 4 319 905 грн.

Згідно рішення виконавчого комітету ЛМР № 506, на об’єкт фонтан “Кульбаба”, “Львівводоканалу” передано  на баланс як внесок до статутного капіталу підприємства капітальні вкладення на загальну суму 3 053 407,86 грн.

У результаті нескладної арифметичної дії отримуємо результат – 1 266 498 грн різниці між сумою, переданою “Львівводоканалу” та оплаченою підприємством.

5. Влаштування інклюзивного санвузла на першому поверсі у приміщенні Львівської міської ради на пл. Ринок 1.

“Львівводоканал” проводить та оплачує два тендери: за виготовлення і встановлення дверей – 179 136 грн та за встановлення системи вентиляції – 48 562 грн.

Стосовно туалету в головному корпусі Львівської міськради, то у рішенні виконавчого комітету № 564, взагалі жодної згадки - ані про відшкодування коштів потрачених “Львівводоканалом”, ані про передбачення таких коштів, ані про подання пропозицій щодо фінансування робіт – взагалі не має.

P. S.

10 листопада “Львівводоканал” провів дискусію “Львів без води: як місту уникнути аварій”.

У нас є свої міркування та поради для комунального підприємства – перестати витрачати десятки, сотні тисяч, а той мільйони на ремонти та облаштування громадських туалетів в місті; дитячих таборів; міських фонтанів; не переплачувати сотні тисяч євро за іноземні труби, коли можна купити вітчизняні; купувати пальне чи системи відеоспостереження за ринковими, а не завищеними цінами; знизити зарплати топ-менеджементу.

А відповідні кошти вповні спрямовувати на ремонти та заміну аварійних водогонів.

25.12.2025

«Матеріал створено в рамках трирічного проєкту «Посилення громадського контролю в Україні
(Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine)», що виконується IWPR у партнерстві з Інститутом розвитку
регіональної преси за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва NORAD.

За зміст цієї публікації відповідає виключно автор. Цей матеріал жодним чином не може вважатися
таким, що відображає позицію ІРРП, IWPR та Уряду Норвегії.»